Контрольна робота «Синтаксична та пунктуаційна норми» з української мови для 10 класу

В. дякувати другові

Правильне словосполучення «дякувати другові», бо дієслово вимагає давального відмінка. Слова «приймати участь», «згідно наказу» та «відповідно плану» є русизмами, нормативні форми «брати участь», «згідно з наказом», «відповідно до плану».

Г. наша земля

У словосполученні «наша земля» займенник погоджується з іменником у роді, числі й відмінку. В інших словосполученнях залежне слово стоїть у відмінку, якого вимагає головне слово, тобто це керування.

А. У кімнаті було тихо.

Присудок «було тихо» називає стан без виконавця, тому речення безособове. Речення «Читаю цікаву книжку» означено-особове, «У нашому селі будують школу» неозначено-особове, «Холодна зимова ніч» називне.

Б. Дощ ущух, і виглянуло сонце.

Це складносурядне речення з двох частин, і кому ставлять перед сполучником і. Без коми, з комою після сполучника чи з зайвою комою після підмета пунктуацію порушено.

В. Мати сказала: «Не барися!»

Перед прямою мовою після слів автора ставлять двокрапку, а знак оклику належить до самої прямої мови й стоїть перед закривними лапками. В інших варіантах немає двокрапки, стоїть зайва кома або знак оклику опинився поза лапками.

Г. Друже, не забувай рідної мови.

Звертання «Друже» виділяють комою, інших ком у реченні немає. У решті варіантів кому пропущено або поставлено зайву.

1 — Б, 2 — Г, 3 — А, 4 — Д

Речення «Сонце зайшло, і стало темно» має дві частини, пов’язані сполучником сурядності. Речення «Я знаю, що ти прийдеш» має підрядну частину зі сполучником що. Речення «Сонце сіло, вітер ущух, у селі засвітилися вікна» складається з трьох частин без сполучників. Речення «Він прочитав книжку й поклав її на полицю» має одну основу й два однорідні присудки. Речення «Над селом пливе місяць» просте з одним присудком, тому не підходить жодному виду зліва.

Б. У селі співають.; В. Дзвінка весняна пісня.; Д. Надворі стемніло.

Односкладними є речення «Надворі стемніло» (безособове), «У селі співають» (неозначено-особове) і «Дзвінка весняна пісня» (називне). Решта речень мають підмет і присудок, тобто двоскладні.

Б → Г → В → А

Спочатку знаходять граматичні основи, за ними визначають межі частин. Потім знаходять сполучник між частинами й лише після цього ставлять кому перед ним.

1 — А, 2 — Д, 3 — Б, 4 — В

Присудок «Іду» вказує на конкретного виконавця, тому речення означено-особове. У реченні «Біля стадіону ремонтують дорогу» виконавець неозначений. Речення «Увечері заморозило» називає стан природи без виконавця. Речення «Яблуневий цвіт» стверджує наявність явища, головний член підмет. Узагальнено-особового речення серед прикладів немає.

А. Керуванням називають зв’язок, за якого залежне слово стоїть у відмінку, якого вимагає головне слово.

Правильне означення керування збігається з поданим. Узагальнення про родовий відмінок хибне, бо при узгодженні залежне слово повторює форму головного. Твердження, що змінюється лише головне слово, суперечить прикладу «на нашій землі». Твердження, що узгодженням називають зв’язок із вимогою відмінка від головного слова, приписує узгодженню ознаку керування.

1 — Д, 2 — Г, 3 — А, 4 — В

У першому реченні після звертання «Мамо» немає коми, правильно «Мамо, не хвилюйся за мене». У реченні про дощ дві частини з окремими основами, тому потрібна кома перед сполучником і. У реченні про книжку вставну конструкцію «на мою думку» слід виділити комами. У реченні з прямою мовою перед нею бракує двокрапки. Речення із зайвою комою між підметом і присудком серед поданих немає.

А. оволодівати знаннями

Правильне словосполучення «оволодівати знаннями», бо дієслово вимагає орудного відмінка. Форми «оплатити за квиток», «по закінченню уроку» та «згідно з розкладу» є русизмами, нормативні варіанти «оплатити квиток», «по закінченні уроку», «згідно з розкладом».

Б. написаний лист

У словосполученні «написаний лист» дієприкметник погоджується з іменником у роді, числі й відмінку. В інших словосполученнях залежне слово стоїть у відмінку, якого вимагає головне слово, або вжите з прийменником, тобто це керування.

В. Люблю рідну землю.

Присудок «Люблю» стоїть у формі першої особи й указує на конкретного виконавця, тому речення означено-особове. Речення «Біля річки косять траву» неозначено-особове, «Морозить» безособове, «Золота осінь» називне.

Г. Хлопчик вийшов на ґанок, і назустріч йому кинувся пес.

Речення складається з двох частин із різними граматичними основами, тому кому ставлять перед сполучником і. В інших варіантах кому пропущено або поставлено після сполучника чи всередині другої частини.

А. Учитель запитав: «Хто прочитав твір?»

Перед прямою мовою ставлять двокрапку, а питальний знак стоїть у самій прямій мові перед закривними лапками. В інших реченнях немає двокрапки, стоїть зайва кома або питальний знак опинився поза лапками.

Б. Сестро, поклади книжки на полицю.

Звертання «Сестро» виділяють комою, інших ком у реченні не потрібно. У решті варіантів кому пропущено або поставлено зайву.

1 — А, 2 — В, 3 — Д, 4 — Б

Речення «Зійшло сонце, і розтанув туман» має дві частини, пов’язані сполучником сурядності. У реченні «Хто багато читає, той багато знає» одна частина підпорядкована іншій. Речення «Заблищали зорі, місяць виплив із-за хмар, ніч стала тихою» складається з трьох частин без сполучників. Речення «Він прочитав листа й одразу відповів» має одну основу з двома однорідними присудками. У реченні «Червоніють калина й горобина» однорідні підмети, а не присудки, тому воно не підходить жодному виду зліва.

В. Світає.; Г. Мене запросили на свято.; Д. Тиха літня ніч.

Односкладними є речення «Світає» (безособове), «Тиха літня ніч» (називне) і «Мене запросили на свято» (неозначено-особове). Решта речень мають і підмет, і присудок, тому двоскладні.

В → А → Г → Б

Спочатку знаходять усі граматичні основи, за ними рахують частини речення. Потім з’ясовують, чи є між частинами сполучник, і лише після цього називають вид складного речення.

1 — В, 2 — А, 3 — Д, 4 — Г

Речення «Багряна осінь» стверджує наявність явища, головний член підмет. Речення «Зранку потеплішало» називає стан природи без виконавця. У реченні «Пишу листа до брата» присудок указує на конкретного виконавця. У реченні «У нашому класі прибирають щоп’ятниці» виконавець неозначений. Узагальнено-особового речення серед прикладів немає.

В. Під час узгодження залежне слово змінюється разом із головним, наприклад, п’ятий день, п’ятого дня.

Правильне твердження описує узгодження: залежне слово змінюється разом із головним, як у парі «п’ятий день» і «п’ятого дня». Твердження, що керуванням називають зв’язок з уподібненням у роді, числі й відмінку, приписує керуванню ознаку узгодження. У словосполученні «написаний лист» зв’язок є узгодженням. Твердження про незмінність залежного слова суперечить самому означенню узгодження.

1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Д

У першому реченні після звертання «Сашку» немає коми, правильно «Сашку, допоможи мені розв’язати задачу». У другому реченні дві частини мають окремі основи, тому потрібна кома перед сполучником, а після коми вживаємо і: «Зазеленіли дерева, і защебетали птахи». У третьому реченні вставне слово «мабуть» слід виділити комами. У четвертому реченні перед прямою мовою бракує двокрапки. Речення із зайвою комою між підметом і присудком серед поданих немає.