Конспект уроку «Розділові знаки при прямій мові та в ускладненому реченні» з української мови для 10 класу
- Тип
- Конспект уроку
- Клас
- 10 клас
- Предмет
- Українська мова
- Етапів
- 7
- Тривалість
- 45 хв
Файл для друку: хід уроку, завдання з відповідями, безпека.
- PDF для друку
- Нотатки для вчителя
- Тести класу за посиланням у кабінеті
- Свій PDF або Word стає інтерактивним уроком
Кабінет вчителя безкоштовний, картку не питаємо.
У конспекті повний план уроку на 45 хвилин із сімома етапами, трьома активностями у вивченні нового та чотирма завданнями на закріплення з відповідями. Він підійде вчителеві для підготовки до уроку, а учневі для самоперевірки після нього. Спершу прочитайте мотивацію і проблемне питання, потім ведіть урок за етапами, а таблицю схем прямої мови роздрукуйте або покажіть на екрані.
«Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!» — Леся Українка
Мета уроку
Знаннєві
- Учень/учениця називає схеми розділових знаків при прямій мові, коли слова автора стоять перед нею, після неї та всередині неї.
- Учень/учениця називає ознаки звертання й пояснює, чому слова о та ой не завжди відокремлюють комою.
- Учень/учениця записує правило пунктуації при узагальнювальному слові перед однорідними членами й після них.
Діяльнісні
- Учень/учениця застосовує схему й розставляє розділові знаки в реченні з прямою мовою.
- Учень/учениця знаходить у реченні звертання, однорідні члени з узагальнювальним словом і відокремлені члени та пояснює розділові знаки.
- Учень/учениця знаходить і виправляє помилку в реченні з дієприслівниковим зворотом.
Ціннісні
- Учень/учениця усвідомлює значення пунктуаційної норми для точної передачі чужих слів і власної думки.
- Учень/учениця цінує слово письменників як зразок грамотного мовлення.
Проблемне питання уроку
Чому слова, які вимовляємо однаково, на письмі потребують різних розділових знаків залежно від їхньої ролі в реченні?
Базові поняття і терміни
пряма мова, слова автора, діалог, звертання, однорідні члени речення, узагальнювальне слово, відокремлений член речення.
Міжпредметні зв'язки
- Українська література — речення з творів Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко, В. Стуса, О. Довженка, які використано як приклади на всіх етапах уроку
- Мистецтво — читання діалогу за особами з інтонацією, що відповідає знакам питання, оклику й трьом крапкам
Обладнання та реактиви
- Підручник «Українська мова, 10 клас» (Тушніцка, Пилип), § 32 і § 34
- Таблиця схем прямої мови на слайді й на роздруківці для кожної пари
- Слайд із реченнями без розділових знаків для закріплення
- Картки з реченнями для редагування
- Проєктор або дошка з маркерами різного кольору
Демонстрації
Речення «Ой бандуро, рідна сестро» і «Ой, високо ж небо!» поруч
слово ой в одному реченні не відокремлюється комою, а в другому відокремлюється
Таблиця схем прямої мови з приміткою «П» (пряма мова) та «а» (слова автора)
місце слів автора визначає розділові знаки
Речення «Море, скелі, земля – все поволі зникає» і «Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких»
узагальнювальне слово стоїть то після, то перед однорідними членами, і знаки різні
Речення «Поклавши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель»
дієприслівниковий зворот на початку речення відокремлюється комою після нього, а в середині речення виділяється комами з обох боків
Безпека
- У парній роботі учні розмовляють пошепки й не залишають своїх місць, щоб не заважати сусідній парі.
- Роздруківки й картки із завданнями роздає черговий по ряду, учні не ходять класом під час роботи.
- Проєктор вмикає лише вчитель, учні не торкаються шнурів і розеток; екран не закривають руками.
- Телефони під час уроку лежать у сумках, а в разі потреби перевірити слово користуються паперовим словником.
Що відкриває безкоштовний кабінет
Картку не питаємо, реєстрація за дві хвилини.
Структура уроку
- Організаційний момент — 1 хв
- Актуалізація — 5 хв
- Мотивація — 3 хв
- Вивчення нового — 21 хв
- Закріплення — 9 хв
- Рефлексія — 4 хв
- Домашнє завдання — 2 хв
Хід уроку
Організаційний момент — 1 хв
Учитель: Вітає клас, перевіряє готовність до уроку, оголошує тему «Розділові знаки при прямій мові та в ускладненому реченні».
Учні: Вітаються, готують зошити й підручники, записують дату й тему.
Зміст етапу
Привітання, перевірка готовності, запис теми в зошиті.
Актуалізація — 5 хв
Учитель: Проводить мозковий штурм. Читає запитання, кожен учень пише відповідь одним рядком у зошиті, наприкінці вчитель швидко зачитує правильні відповіді, учні перевіряють себе.
Учні: Кожен письмово відповідає на всі запитання, потім звіряє зі зразком і ставить плюс за правильну відповідь.
Зміст етапу
1. Яке зі сполучень слів не є словосполученням: приготуватися до зустрічі, хмарний день, розпускаються бруньки, швидка течія? Відповідь: розпускаються бруньки, бо це речення з підметом і присудком. 2. Яким односкладним реченням є «Когось на пісню раптом потягло»? Відповідь: безособовим. 3. Яким односкладним реченням є «Посадили над козаком явір та калину»? Відповідь: неозначено-особовим. 4. Яке речення ускладнене звертанням: «Сонце гріє, вітер віє з поля на долину» чи «Мріє, не зрадь, я так довго до тебе тужила»? Відповідь: друге, бо слово мріє є звертанням. 5. Що називають відокремленою обставиною, на прикладі «Передні зупинились, наслухаючи»? Відповідь: слово наслухаючи є дієприслівником і відповідає на питання що роблячи, воно виділяється комою.
Мотивація — 3 хв
Учитель: Показує на слайді два приклади із протиріччям і ставить проблемне питання.
Учні: Порівнюють приклади, висловлюють припущення, що саме змінює знаки в реченні.
Зміст етапу
Приклад 1. Ой бандуро, рідна сестро, золотії струни! (П. Куліш) і Уранці проснешся – ой, високо ж небо! (П. Тичина). Слово ой однакове, а кома то є, то немає. Приклад 2. Ні відповів моряк. Без знаків незрозуміло, де закінчується репліка і де слова автора. Проблемне питання: «Чому слова, які вимовляємо однаково, на письмі потребують різних розділових знаків залежно від їхньої ролі в реченні?» Очікувана відповідь на цьому етапі: це припущення, бо знаки показують роль слова, а не його звучання; перевіримо на уроці. Епіграф: слово є зброєю, але лише тоді, коли його правильно оформлено.
Вивчення нового — 21 хв
Учитель: Організовує три активності. Спершу роботу з текстом підручника про пряму мову й діалог, потім спостереження за звертаннями, потім складання алгоритму для однорідних і відокремлених членів із узагальнювальним словом. Демонстрації показує поруч із поясненням.
Учні: Читають текст підручника, заповнюють таблицю в парах, відповідають на питання вчителя, складають алгоритм, записують приклади в зошит.
Зміст етапу
Активність 1 (7 хв). Робота з текстом підручника, § 32, с. 166–167. Учні в парах читають схеми й заповнюють таблицю «Схема – приклад – знаки». Продукт, заповнена таблиця. Питання вчителя. Де стоять слова автора, якщо схема має вигляд А: «П!»? Відповідь: перед прямою мовою, після них двокрапка, а потім пряма мова в лапках. Приклад: Ми спитали соловейка навесні: «Ти для кого так виспівуєш пісні?» (Я. Мельниченко). Питання. Що ставимо після прямої мови зі схемою «П», – а? Відповідь: коли пряма мова стоїть перед словами автора, після закритих лапок ставимо тире, а перед закритими лапками кому, знак питання, оклику чи три крапки. Приклад: «Ой мені лишенько!» – жахнулася Катря обік мене. Питання. Яка схема, якщо слова автора розривають пряму мову? Відповідь: «П, – а, – п». Приклад: «Насуплю я брови, – говорить зима, – і вітер з морозом повіє!» (С. Черкасенко). Питання. Чому в діалозі репліки не беремо в лапки? Відповідь: у діалозі репліку пишуть з нового рядка й починають з тире, тож лапки не потрібні (с. 167, вправа 322). Активність 2 (7 хв). Спостереження за прикладами, § 34, с. 174–175. Учитель пише на дошці три речення, учні спостерігають за питанням «що спільного в цих словах?». Продукт, три ознаки звертання. Приклад. Зоре моя вечірня, зійди над горою (Т. Шевченко). Питання. Яким відмінком вжито слово зоре? Відповідь: кличним, тож це завжди звертання. Приклад. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку (В. Стус). Питання. Який займенник можна поставити біля слова добро? Відповідь: ти або твій, тож це звертання. Питання. Чи можна замінити звертання словом він, вона, воно, вони? Відповідь: ні, не можна. Питання. Як пунктуація залежить від слова о, ой? Відповідь: вигуки від звертання відділяються комами, але о та ой як підсилювальна частка комою не виділяються. Порівняйте «Ой бандуро, рідна сестро» і «Ой, високо ж небо!» (с. 174–175). Активність 3 (7 хв). Складання алгоритму для однорідних і відокремлених членів, § 34, с. 175–179. Продукт, схема з трьох правил у зошиті. Правило 1. Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Приклад. Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях недолі й сліз (І. Франко). Після узагальнювального слова ставимо двокрапку. Правило 2. Узагальнювальне слово після однорідних членів. Приклад. Море, скелі, земля – все поволі зникає (М. Коцюбинський). Перед узагальнювальним словом ставимо тире. Правило 3. Відокремлений зворот виділяємо комами, а відокремлене означення, що стоїть після слова, виділяємо тире або комами. Приклади. Поклавши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель (Л. Костенко). Він простягає букет жоржин – багряних, радісних (Є. Гуцало). Типові помилки: пряму мову не беруть у лапки; не ставлять тире перед словами автора; плутають звертання з підметом; ставлять кому після о та ой як частки.
Закріплення — 9 хв
Учитель: Видає завдання з розділу consolidation_tasks, організовує перевірку.
Учні: Виконують завдання письмово, перевіряють у парах.
Рефлексія — 4 хв
Учитель: Пропонує прийом «Дві зірки й одне бажання» та повертається до проблемного питання.
Учні: Письмово відповідають на проблемне питання, решту говорять усно.
Домашнє завдання — 2 хв
Учитель: Записує домашнє завдання на дошці й коротко пояснює його.
Учні: Записують у щоденник.
Завдання для закріплення
Спишіть, розставивши розділові знаки. Говорила мені мати Можеш мов багато знати кожну мову шанувати (М. Хоросницька).
Відповідь
Говорила мені мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати». Слова автора стоять перед прямою мовою, тож після них двокрапка, пряма мова в лапках, а між однорідними інфінітивами кома.
Спишіть речення й поставте коми. Багато ти батьку у море носив козацької крові (Т. Шевченко). Поясніть, яке слово є звертанням і чому.
Відповідь
Багато ти, батьку, у море носив козацької крові. Слово батьку є звертанням, бо його вжито в кличному відмінку, до нього можна поставити займенник ти, а дієслово носив стосується слова ти.
Розставте розділові знаки. Лози кручі ліс усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко). Назвіть, де в реченні узагальнювальне слово.
Відповідь
Лози, кручі, ліс – усе блищить і сяє на сонці. Слово усе є узагальнювальним, воно стоїть після однорідних членів, тому перед ним тире, а між однорідними членами коми.
Знайдіть помилку і відредагуйте речення. Приїхавши в місто, нас вразила його краса.
Відповідь
Дію, названу дієприслівником приїхавши, має виконувати підмет речення, а підметом тут є слово краса, яка нікуди не приїжджала. Правильно, наприклад, так, «Коли ми приїхали в місто, нас вразила його краса» або «Приїхавши в місто, ми були вражені його красою».
Диференціація
Сильним: Складіть і запишіть діалог із чотирьох реплік на тему «Моя майбутня професія» (с. 168), у якому є одне звертання, одне речення з прямою мовою після слів автора і одне речення із узагальнювальним словом. Поясніть усі розділові знаки.
Підтримка: Опора. Якщо слова автора стоять після прямої мови, схема така «П», – а. Спочатку візьміть пряму мову в лапки, у кінці поставте кому перед закритими лапками, потім тире й слова автора. Зразок на іншому прикладі. «Добре, мамо, я допоможу», – сказала Надійка. Складіть за цим зразком власне речення про друга чи подругу.
Домашнє завдання
Базове: Вивчити правила § 32 (с. 166–167) і § 34. Виконати вправу 321 (с. 167) і вправу 344 (с. 177).
За вибором: Скласти й записати діалог «Моя майбутня професія» на 8–10 реплік (вправа 324) або скласти речення за схемами «О, О, О...», «УС: О, О, О...» (вправа 341, с. 176).
Рефлексія
Прийом «Дві зірки й одне бажання». Письмово, одним реченням, учні дають відповідь на проблемне питання «Чому слова, які вимовляємо однаково, на письмі потребують різних розділових знаків залежно від їхньої ролі в реченні?». Очікувана відповідь, розділові знаки показують роль слова й межі чужого мовлення, тому однакові за звучанням слова на письмі можуть мати різні знаки. Потім усно двоє-троє учнів називають дві речі, які вдалися, і одне, що ще потрібно відпрацювати.
Місце уроку в темі
Попередній урок: Синтаксична норма, повторення вивченого про словосполучення й односкладні речення.
Наступний урок: Розділові знаки в реченнях із вставними словами й реченнями, кома після вигуків.
Часті запитання
Чим пряма мова відрізняється від непрямої?
Пряму мову передають слово в слово, беруть у лапки або подають у діалозі з тире. Непряма мова переказує чужі слова своїми, без лапок, зазвичай у підрядній частині складного речення. Тому розділові знаки потрібні лише при прямій мові.
Коли перед прямою мовою ставити двокрапку, а коли кому з тире?
Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, після них ставимо двокрапку. Якщо слова автора стоять після прямої мови, перед ними ставимо тире, а перед тире зберігаємо знак питання, оклику або три крапки. Кому з тире ставимо тоді, коли пряма мова закінчилася б комою.
Чому в діалозі репліки починають з тире, а не беруть у лапки?
У діалозі кожну репліку пишуть з нового рядка і починають з тире, тож лапки вже не потрібні, бо межі чужого мовлення видно за абзацами. Лапки використовують тоді, коли пряма мова стоїть у рядку разом зі словами автора.
Як відрізнити звертання від підмета?
Іменник у кличному відмінку завжди є звертанням. Звертання не можна замінити займенниками він, вона, воно, вони, а поруч із ним стоїть або можна поставити займенник ти, ви, твій чи ваш у будь-якому відмінку. Якщо до іменника стосується дієслово в другій особі, це теж звертання.
Чи завжди слова о та ой відокремлюють комою?
Ні. Вигуки від звертання відокремлюють комами, але о та ой, які виступають у ролі підсилювальної частки, комою не виділяють і паузою не відокремлюють. Порівняйте речення «Ой бандуро, рідна сестро» і «Ой, високо ж небо!».
Що ставити біля узагальнювального слова при однорідних членах?
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставимо двокрапку. Якщо воно стоїть після однорідних членів, перед ним ставимо тире.
Джерело
Тушніцка, Пилип. Українська мова, 10 клас (Пол), с. 166–183.
Цей самий матеріал в інших форматах
Не знайшли потрібну тему?
Напишіть предмет, клас і тему. Зробимо матеріал для вас позачергово, безкоштовно, і повідомимо, коли він буде готовий.
Далі відкриється безкоштовна реєстрація кабінету вчителя, запит збережеться автоматично.
Створіть кабінет і проводьте тести з класом за посиланням
Перевірка автоматична, результати всього класу в одному місці, готові контрольні з 10 предметів, конструктор завдань і перетворення PDF або Word на інтерактивний урок. Потрібної теми немає? Зробимо на запит.