Самостійна робота «Розділові знаки при прямій мові та в ускладненому реченні» з української мови для 10 класу

А. О земле велетнів роди

Слово о в реченні «О земле велетнів роди» виступає підсилювальною часткою, тому від звертання його комою не відокремлюють. У реченнях з іншими початковими словами (ох, гей, агов) стоять вигуки, які від звертання відділяються комою.

В. Ми спитали соловейка навесні: «Ти для кого так виспівуєш пісні?»; Д. Говорила мені мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати».

Правильні речення «Ми спитали соловейка навесні: „Ти для кого так виспівуєш пісні?“» і «Говорила мені мати: „Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати“», бо після слів автора перед прямою мовою стоїть двокрапка. У реченні з комою замість двокрапки та в реченні «Мати сказала „Іди додому!“» двокрапки немає. У реченні «Тоді ти загубив половину свого життя» – сказав учений» бракує коми після прямої мови перед тире.

В → А → Г → Б

Речення починається з відкритої лапки й першої частини прямої мови, яка закінчується комою. Далі йдуть слова автора «– сказала Надійка» з тире, потім друге дієслово «і додала:» із двокрапкою, і наприкінці друга частина прямої мови із закритою лапкою. Це схема «П, – а: – П».

1 — Д, 2 — Б, 3 — Г, 4 — В

У прикладі «Зоре моя вечірняя, зійди над горою» слово зоре стоїть у кличному відмінку, отже це звертання. У прикладі «Море, скелі, земля – все поволі зникає» слово все узагальнює однорідні члени, що стоять перед ним, і перед ним ставиться тире. У прикладі «Учитель навчає: „Рідну мову шануй і бережи!“» пряма мова стоїть після слів автора. У прикладі «Поклавши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель» дієприслівниковий зворот виділено комою. Приклад «Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи, і офіцери» має лише однорідні члени без узагальнювального слова, тому не ілюструє жодного правила.

1 — Б, 2 — Г, 3 — Д, 4 — В

Перше речення розірване словами автора й починається і закінчується прямою мовою, тому має вигляд «П, – а, – П». У другому реченні перша частина закінчується знаком оклику, а слова автора завершуються крапкою, тому «П! – а. – П». У третьому реченні пряма мова закінчується трикрапкою перед тире, отже «П...» – а. У четвертому реченні двічі повторюються слова автора з двокрапкою перед прямою мовою, отже А: «П», а: «П». Схема «П?» – а. не підходить жодному реченню.

Г. Вітер дуба хитає, козак дівку питає: «Ой дівчино, чия ти?»

У реченні «Вітер дуба хитає, козак дівку питає: „Ой дівчино, чия ти?“» після слів автора стоїть двокрапка, а пряма мова взята в лапки. У реченні «І гукнуло військо хором: Ми готові йти до бою!» пряма мова не взята в лапки. У реченні «Як ударив вдруге – вона й попросилась – „Не рубай, коханий, бо я – твоя мила“» замість двокрапки поставлено тире. У реченні «Хотів іще сказати: „Ти робиш навмисне дідові шкоду?“, – але ці слова застигли йому на устах» після питального знака зайва кома.

В. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий!

У реченні «Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий» слово ой є підсилювальною часткою, тому кома після нього не ставиться. У реченнях, що починаються словами агов, гей, ах, ці слова є вигуками, і їх відділяють від звертання комою.

А. Андрій запропонував: «Берімось краще до роботи».; Г. «Я хочу, щоб мене поважали, – сказав юнак, – щоб я сам міг себе поважати».

У реченні «Андрій запропонував: „Берімось краще до роботи“» пряма мова стоїть після слів автора з двокрапкою. У реченні «Я хочу, щоб мене поважали, – сказав юнак, – щоб я сам міг себе поважати» правильно розставлено знаки за схемою «П, – а, – П». У реченні «Слухай, ти!», – гукнув голова» зайва кома після знака оклику. У реченні «Лікар порадив „Більше відпочивай“» бракує двокрапки. У реченні «Дід гукнув, „Не поспішай!“» замість двокрапки стоїть кома.

Б → Г → А → В

Спершу розповідається про вітер і хвилі, що створюють ситуацію. Потім матрос ставить запитання, учений відповідає «Ні», і лише після цього лунає висновок матроса. Репліка «Ні» без питання не має змісту, а висновок про втрачене життя можливий лише після відповіді.

1 — А, 2 — Г, 3 — Б, 4 — Д

У реченні «Ой мені лишенько!» – жахнулася Катря» пряма мова стоїть перед словами автора, після неї тире. У реченні «Там, кажуть, з гір усю країну видно» слово кажуть є вставним і виділене комами. У реченні «А я не знаю нічого ніжного, окрім берези» відокремлено додаток зі словом окрім. У реченні «Сине все: озера, річка, в синяві намоклий ліс» узагальнювальне слово все стоїть перед однорідними членами, після нього двокрапка. Речення «Друже мій, не забувай рідного краю!» містить звертання, якого немає серед правил ліворуч.

1 — Д, 2 — В, 3 — Б, 4 — Г

Перше речення має пряму мову із запитанням перед тире, тому «П?» – а. У другому реченні пряма мова розірвана словами автора, тому «П, – а, – П». У третьому прямій мові відповідає трикрапка перед тире, тому «П...» – а. У четвертому слова автора стоять перед прямою мовою з окличним знаком, тому А: «П!». Схема «П!» – а. не підходить жодному реченню.

Б. «Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?» – питав Василь Симоненко.

У реченні «Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?» – питав Василь Симоненко» пряма мова закінчується питальним знаком, після нього тире без коми, що відповідає схемі «П?» – а. У реченні «Бабуся запитала „Де ти був?“» бракує двокрапки. У реченні «Читайте уважно.» – сказав учитель» замість коми поставлено крапку. У реченні «Куди ти йдеш?», – запитав дід» після питального знака зайва кома.