Самостійна робота «Особистість мовця, оратор і аудиторія» з української мови для 10 класу

В. Ворожих слухачів слід заспокоювати суворим тоном, щоб приборкати їхню ненависть

Підручник радить ненависть приборкувати доброзичливістю, а озлоблення нівелювати співчуттям, тому суворий тон суперечить цій пораді. Решта тверджень прямо наведені в підручнику: поділ на чотири види аудиторії, поради менше теорії й більше фактів та завдання зацікавити байдужих.

А. Тема з понад десяти слів є не дуже вдалою; Б. Тему можна сформулювати питальним реченням; Г. У темі не варто вживати слова, незнайомі слухачам

Підручник вважає невдалими теми з понад десятьма словами, дозволяє формулювати тему називним або питальним реченням і радить не вводити незнайомі слова, бо вони можуть відштовхнути слухачів. Надто загальні назви потребують висвітлення багатьох питань, а довга назва дає змогу забути її початок, тому ці твердження хибні.

Б → Г → А → В

Спершу обирають тему, потім формулюють мету, далі складають план і лише після цього збирають матеріал. Саме так алгоритм підготовки подано в підручнику.

1 — Д, 2 — Г, 3 — В, 4 — Б

Відкрита долоня символізує відкритість, а рука, стиснута в кулак, означає ворожість. Простягнуті вперед руки приваблюють аудиторію, а схрещені на грудях відштовхують її. Відчуття сили та спокою створюють жести на рівні грудей, тому цей рядок не підходить жодному жесту зі списку.

1 — Д, 2 — Г, 3 — Б, 4 — В

Трансляції матчів належать до слухання заради задоволення. Інструкції сприймають вдумливо, щоб зрозуміти й запам’ятати. Критично слухають людину, чиї погляди неприйнятні, а емпатичне слухання зосереджене на зчитуванні почуттів. Механічне слухання не є видом слухання в підручнику, тому цей рядок зайвий.

А. Загальна мета визначає, якої реакції слухачів оратор хоче добитися, а конкретна показує, що слухач має знати, відчувати й робити

Загальна мета визначає бажану реакцію слухачів, наприклад переконати чи надихнути, а конкретна чітко показує, що слухач повинен знати, відчувати й робити. Твердження, де ці поняття переплутано, хибне, мету потрібно формулювати і для себе, і для слухачів, а поділ на загальну й конкретну в підручнику є.

Г. Виступ можна починати ще до встановлення зорового й емоційного контакту з аудиторією

Підручник наголошує, що не можна починати виступ, не встановивши зоровий та емоційний контакт з аудиторією. Імітація контакту у великому залі, переведення погляду з обличчя на обличчя та прийом «трьох приємних облич» прямо рекомендовані.

А. Використовувати гумор, якщо він доречний; Г. Іноді уповільнювати темп і знижувати силу голосу; Д. Ставити запитання слухачам і самому на них відповідати

Підручник радить ставити риторичні запитання, іноді уповільнювати темп і знижувати голос (прийом «тихий голос») та використовувати доречний гумор. Читання тексту без погляду на слухачів вважають помилкою, а займенники ми й ви, навпаки, забезпечують зворотний зв’язок.

Б → Г → В → А

Після складання плану збирають матеріал, потім працюють над конспектом, а репетиція завершує підготовку. Так алгоритм подано в підручнику.

1 — А, 2 — Д, 3 — Г, 4 — В

Крок уперед посилює значущість місця в промові та зосереджує на ньому увагу, а крок назад дозволяє аудиторії відпочити. Нерухомий оратор стомлює слухачів, а оратор, який постійно змінює позу, справляє враження, що не може знайти собі місця. Заспокоєння агресивних слухачів досягають іншими засобами, тому цей рядок зайвий.

1 — Б, 2 — А, 3 — Д, 4 — Г

Пояснення причин проблеми потрібне для розуміння. Послідовність змішування інгредієнтів треба запам’ятати. Вибір комп’ютерів за параметрами вимагає аналізу та оцінки змісту, а розповіді друзів налагоджують довірливі стосунки. Розвага не названа серед цілей слухання, тому цей рядок зайвий.

Б. Найбільше часу ми слухаємо, приблизно 45 %

За підручником протягом дня 9 % часу ми пишемо, 16 % читаємо, 30 % говоримо й 45 % слухаємо, тобто слухання посідає перше місце. Решта тверджень суперечать цим даним, бо говоримо ми більше, ніж читаємо, а читаємо більше, ніж пишемо.