Презентація «Особистість мовця, оратор і аудиторія» з української мови для 10 класу

Почніть із запитання, для кого взагалі існує риторика. Діти часто відповідають «для оратора», і саме тут варто нагадати думку з параграфа, що наука виникла й розвивалася заради аудиторії. Покажіть зал і запитайте, що має зробити мовець, щоб ці крісла не залишилися байдужими. Далі запропонуйте класу назвати три речі, без яких промову не почують, і переходьте до наступного слайда.

Дайте класу хвилину на обговорення в парах, не називаючи відповіді. Підказки навмисно сформульовані як спостереження, а не як терміни. Учні зазвичай називають дикцію, інтонацію й уміння робити паузи, і це вже майже точно. Правильна відповідь: артикуляція, логічний наголос, пауза. Усі три стосуються не слів, а того, як вони звучать. Наголосіть, що йдеться про звучання готового тексту, а не про його зміст.

Сформулюйте три назви й одразу покажіть, як вони працюють разом на одній фразі. Не заглиблюйтеся у фонетику, для уроку риторики достатньо самого явища. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони ототожнюють логічний наголос із криком, хоча йдеться лише про виділення слова голосом. Нагадайте пораду з роману С. Моема «Театр», де режисер радить тримати зроблену паузу стільки, скільки зможеш.

Читайте самі або дайте двом учням по одному варіанту, щоб клас почув різницю на власні вуха. Після другого читання запитайте, у який момент увага загострилася найбільше. Висновок має прозвучати приблизно так, пауза членує текст на смислові шматки й дає слухачеві час подумати. Зверніть увагу, що паузи в тексті стоять не довільно, а перед найважливішими твердженнями.

Назвіть чотири види й підкресліть, що поділ іде від поведінки слухача, а не від теми промови. Один і той самий текст різні люди слухають по-різному, і це нормально. Типова помилка полягає в тому, що емпатичне слухання плутають із критичним, хоча в першому випадку слухач не оцінює, а співпереживає. Спитайте, чи доводилося комусь ловити себе на тому, що він слухає лекцію, а думає про щось своє.

Підкресліть головний рядок таблиці, бо саме в ньому вся різниця між поняттями. Наведіть побутовий приклад, коли людина киває, а потім не може переказати ані слова. Учні нерідко думають, що чути означає просто мати добрий слух, і це варто відразу виправити. Завершіть думкою про суб'єктивне сприйняття, адже слухачі чують передусім те, що їм близьке.

Проговоріть цифри й одразу переведіть їх у побутову площину, адже майже половину дня ми мали б слухати. Запитайте, чи хтось ставив собі мету слухання перед розмовою з батьками чи вчителем. Зверніть увагу на друге правило, сильні емоції справді заважають сприймати зміст. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони вважають слухання пасивним заняттям, хоча це активна робота з інформацією.

Правильні відповіді такі: емпатичне, удумливе, критичне й слухання заради задоволення. Дайте класу час на обговорення в парах, бо третя ситуація зазвичай викликає суперечки. Наголосіть, що вид слухання визначає поведінка слухача, а не тема повідомлення. Якщо учні помиляються, поверніться до ознак на попередньому слайді й попросіть знайти потрібну.

Поясніть, що моделювання не є маніпуляцією, це повага до слухача. Оратор не вгадує, а готується, бо знає, перед ким стоятиме. Типова помилка полягає в тому, що учень готує лише текст і зовсім не думає про зал. Запитайте, як змінилася б та сама промова про хобі для п'ятикласників і для батьків.

Проговоріть, що чистих типів у житті майже не буває, найчастіше зал комбінований. Для заспокоєння агресивних радять приборкувати ненависть доброзичливістю, вправно використовувати жарти й давати більше фактів, ніж теорії. Запитайте учнів, у якому настрої вони самі бувають на шкільних лінійках. Типова помилка полягає в спробі сперечатися з ворожим слухачем, хоча суперечка лише розбурхує зал.

Покажіть, що зоровий контакт працює в обидва боки, це не просто ввічливість. Оратор бачить, чи треба щось повторити, чи не стомлені слухачі, чи цікава їм тема. Зближенню сприяють доброзичливість, природність, розкутість і розмовна манера спілкування. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони дивляться в стелю або в папірець, а потім дивуються, чому зал не реагує.

Поясніть, що цей прийом не про хитрощі, а про опору в перші хвилини хвилювання. Згадайте балетного танцівника, який виходить на сцену, оглядає зал зліва направо й тримає паузу. Саме так виникає відчуття, що артист бачить кожного. Запропонуйте учням випробувати прийом під час наступного виступу перед класом і поділитися враженнями.

Нагадайте, що навіть цікава тема згодом стомлює, тому прийоми потрібні постійно. Покажіть на конкретному реченні, як працює прийом тихий голос, і дайте класу його почути. Зверніть увагу на звороти, які залучають слухача до розмови: їх легко впізнати за формою наказового способу. Типова помилка полягає в тому, що учень перетворює монолог на допит і закидає зал запитаннями.

Поясніть, що трибуна не є перешкодою, вона просто задає межі руху. Крок уперед у потрібний момент посилює значущість сказаного, крок назад дає аудиторії трохи відпочити. Наголосіть, що постійне пересування сценою створює враження, ніби оратор не може знайти собі місця. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони або застигають на місці, або безперервно ходять.

Поясніть, що жест має бути стриманим, бо надмірна віртуозність викликає іронію. Покажіть різницю між жестом об'єднання, коли пальці з'єднуються, і жестом роз'єднання, коли долоні розкриваються в різні боки. Нагадайте про відкриту долоню, яка символізує відкритість. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони плутають емоційні жести з механічними звичками, які лише заважають слухати.

Нагадайте, що голос можна виробити практикою, навіть якщо від народження він не ідеальний. Зверніть увагу на приклад із писклявим атлетом і гугнявим фінансистом; він добре запам'ятовується. Запропонуйте учням записати власне читання на телефон і послухати себе збоку. Типова помилка полягає в переконанні, що міміка не має значення, якщо текст добре написаний.

Правильна відповідь — та, де йдеться про друга й власну втрату, бо емпатичне слухання зосереджене на почуттях, а не на словах. Типова помилка — вибрати рекламу, плутаючи емпатичне слухання з критичним. Насправді реклама потребує критичного слухання, а прогноз погоди й інструкція — удумливого. Коротко проговоріть кожен варіант, щоб клас побачив усю класифікацію.

Правильна відповідь про схрещені на грудях руки, бо такий жест відштовхує аудиторію. Типова помилка учнів полягає в тому, що вони вважають руки на рівні грудей агресивними, хоча саме вони створюють відчуття сили й спокою. Відкрита долоня символізує відкритість, а простягнуті вперед руки приваблюють зал.

Зберіть урок в одну схему й запитайте, яка з двох опор для класу складніша. Нагадайте, що техніка без змісту не працює, адже оратор має добре знати предмет розмови. Зверніть увагу на останній листок: зоровий контакт забезпечує зворотний зв'язок із залом. Завершіть думкою з тексту, завдяки практиці можна виробити голос, що відповідає фаховій майстерності та яскравій індивідуальності.

Поясніть, що для роботи над притчею важливі не лише слова, а й паузи, поза та міміка. Наступний урок варто почати саме з двох-трьох виступів, щоб клас одразу почув результат. Для фотопрезентації нагадайте про мовні прийоми утримання уваги, про які йшлося на уроці. Якщо технічних засобів немає, учень пише повідомлення на ту саму тему на одну-дві сторінки.