Конспект уроку «Фонетичні засоби виразності та інтонація» з української мови для 10 класу
- Тип
- Конспект уроку
- Клас
- 10 клас
- Предмет
- Українська мова
- Етапів
- 7
- Тривалість
- 45 хв
Файл для друку: хід уроку, завдання з відповідями, безпека.
- PDF для друку
- Нотатки для вчителя
- Тести класу за посиланням у кабінеті
- Свій PDF або Word стає інтерактивним уроком
Кабінет вчителя безкоштовний, картку не питаємо.
Конспект уроку на 45 хвилин для 10 класу, сім етапів із хронометражем, три активності у «Вивченні нового», чотири завдання для закріплення з відповідями, диференціація, домашнє завдання й рефлексія. Підійде вчителеві для підготовки до уроку, а учневі для самоперевірки за таблицею засобів і завданнями із закріплення. Приклади взято з підручника Глазової (§ 2) та додаткових джерел, тож їх можна одразу виводити на слайд або записувати на дошці.
«Слова повинні бути покірні чуттям і помислам твоїм» — М. Рильський
Мета уроку
Знаннєві
- називає й розрізняє алітерацію, асонанс, звукову анафору, звукову епіфору, риму, звуковідтворення та звуконаслідування
- називає п’ять складників інтонації й пояснює, що таке логічний наголос
Діяльнісні
- знаходить у поетичних рядках повторювані звуки й визначає стилістичний засіб фонетики
- пояснює, яку роль відіграє засіб у тексті (настрій, образність, виразність)
- добирає слово для логічного наголосу, ставить паузи й обирає темп та тембр під час виразного читання речення
Ціннісні
- усвідомлює значення звукової виразності й інтонації для ясності, точності та впливу мовлення
- дбає про виразне й культурне усне мовлення
Проблемне питання уроку
Чому ті самі слова можуть звучати то тривожно, то ніжно, то глузливо, і як мовець досягає такої виразності звуками та інтонацією?
Базові поняття і терміни
алітерація, асонанс, звукова анафора, звукова епіфора, звуконаслідування, інтонація, логічний наголос.
Міжпредметні зв'язки
- Українська література — звукопис у віршах М. Рильського, С. Черкасенка, В. Кобилянського, П. Тичини, що розбираються на уроці
- Музика — мелодика, темп і тембр мовлення порівнюються з мелодією та настроєм пісні
Обладнання та реактиви
- проєктор або екран зі слайдами, на яких подано приклади з поезії
- роздрукована картка «Засіб фонетики, що повторюється, приклад, роль» для кожної пари
- підручник Глазової, § 2 (с. 30 і 31)
- картка з текстом про складники інтонації (Ворон, Солопенко, § 18)
- зошити
Демонстрації
Рядок «Тиша у лісі, тиша, вітер кущі колише» (О. Кононенко) на слайді з виділеними [т] і [ш]
помічаємо повтор приголосних, тобто алітерацію
Рядок «Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді» (С. Черкасенко) з виділеним [о]
помічаємо повтор голосного, тобто асонанс
Рядок «Шимеш шовковий шуму шарм» (Д. Кремінь) з виділеним [ш] на початку слів
помічаємо звукову анафору
Рядки «На камені сіють, на камені жнуть. Та не в тім суть» (В. Базилевський) з виділеними закінченнями
помічаємо звукову епіфору
Речення «Гарно ти зробив, нічого сказати!» у двох інтонаційних варіантах
помічаємо, що з іронією слово «гарно» набуває протилежного значення
Безпека
- Під час читання вголос не кричати й не напружувати голос, за потреби зробити ковток води.
- Робота в парах відбувається за партами, учні не пересуваються класом, а лише розвертаються до сусіда.
- Під час показу слайдів учні сидять на безпечній відстані від екрана, а кабелі проєктора розташовані так, щоб їх не зачепити.
- Картки з таблицею й зошити тримати на парті, щоб не залишати в проходах.
Що відкриває безкоштовний кабінет
З PDF або Word в інтерактивний урокЗавантажте свій файл із завданнями, кабінет перетворить його на онлайн-тест з автоперевіркою.
Конструктор тестів за 5 хвилинСкладіть тест із власних запитань і видайте класу за посиланням.
Автоперевірка та журнал класуУчні проходять без реєстрації, результати й типові помилки класу в одному місці.
Матеріал на запит позачерговоПотрібна тема, якої немає на сайті? Замовте, зробимо для вас безкоштовно.Картку не питаємо, реєстрація за дві хвилини.
Структура уроку
- Організаційний момент — 1 хв
- Актуалізація — 5 хв
- Мотивація — 3 хв
- Вивчення нового — 21 хв
- Закріплення — 9 хв
- Рефлексія — 4 хв
- Домашнє завдання — 2 хв
Хід уроку
Організаційний момент — 1 хв
Учитель: Вітає клас, перевіряє готовність до уроку, оголошує тему й показує епіграф.
Учні: Вітаються, готують зошити й підручники, читають епіграф.
Зміст етапу
Тема уроку «Фонетичні засоби виразності та інтонація». Епіграф на слайді: «Слова повинні бути покірні чуттям і помислам твоїм» (М. Рильський).
Актуалізація — 5 хв
Учитель: Проводить «мозковий штурм». Ставить запитання по черзі, класові дає хвилину на письмові відповіді.
Учні: Кожен письмово відповідає одним рядком у зошиті, потім звіряє відповіді з тими, що називає вчитель.
Зміст етапу
Запитання й очікувані відповіді 1. Назвіть найменшу мовну одиницю. Звук. 2. Як поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму? На сонорні й шумні, а шумні поділяються на дзвінкі та глухі. 3. Наведіть приклад асиміляції в мовному потоці. Слово «просьба» вимовляємо як [проз’ба], дзвінкий [б] уподібнює собі попередній глухий [с’], і він звучить як [з’]. 4. Назвіть будь-який засіб милозвучності української мови. Чергування у і в, і та й, з, із і зі. 5. Як вимовляється закінчення -шся у слові «турбуєшся»? Як [с’:а], тобто [турбуйес’:а].
Мотивація — 3 хв
Учитель: Показує на слайді три приклади, просить прочитати їх по-різному, ставить проблемне питання й записує його на дошці.
Учні: Читають приклади вголос, порівнюють враження, формулюють здогад про причину різниці.
Зміст етапу
Приклад 1. Речення «Гарно ти зробив, нічого сказати!» прочитайте щиро, а потім глузливо. Слова ті самі, а зміст протилежний. Приклад 2. Речення «Падає сніг» і рядки «Сніг... Сніг... Перший сніг... Сніг по листі шепелить» (В. Поліщук). Про те саме, але перші слова нейтральні, а другі створюють шелест снігопаду. Приклад 3. Рядок «Кру-кру!» у пітьмі тугу журавлі несли (І. Гнатюк). Слух чує крик птахів, хоча це слова. Проблемне питання на дошці. Чому ті самі слова можуть звучати то тривожно, то ніжно, то глузливо, і як мовець досягає такої виразності звуками та інтонацією? Очікувана відповідь учнів. Звучання залежить від повторюваних звуків і від того, як ми вимовляємо текст. Саме це вивчатимемо.
Вивчення нового — 21 хв
Учитель: Організовує три активності. Спочатку керує роботою з текстом підручника, потім контролює парну роботу, потім разом із класом складає алгоритм. Демонстрації показує поруч із поясненнями.
Учні: Читають текст, заповнюють таблицю в парах, роблять спостереження над прикладами, складають алгоритм виразного читання й записують його в зошит.
Зміст етапу
Активність 1 (7 хв). Робота з текстом підручника Глазової, § 2, с. 30 і 31. Учні читають перелік стилістичних засобів фонетики й заповнюють у парі таблицю «Засіб, що повторюється, приклад». Продукт активності є заповненою таблицею. Очікувані записи • алітерація, повтор приголосних, «Тиша у лісі, тиша, вітер кущі колише» (О. Кононенко) • асонанс, повтор голосного, приклад «Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді» (С. Черкасенко) • звукова анафора, повтор початкових звуків, «Шимеш шовковий шуму шарм» (Д. Кремінь) • звукова епіфора, повтор кінцевих звуків у закінченнях, «На камені сіють, на камені жнуть. Та не в тім суть» (В. Базилевський) • рима, співзвуччя кінцевих частин слів у рядках, «Пречиста Мати, діва Марія, цілує Сина в Святій Софії» (Т. Майданович) • звуковідтворення, наповнення тексту звуками, характерними для природи, «На річці скрегоче крига» (М. Коцюбинський) • звуконаслідування, відображення звуків дійсності, «Кру-кру!» (І. Гнатюк). Додайте з додаткового джерела (Ворон, Солопенко, с. 80 і 81), що асонанс і алітерація у віршах здебільшого виступають разом, як у рядку «О панно Інно, панно Інно...» (П. Тичина), а рими є різновидом звукових епіфор. Активність 2 (7 хв). Спостереження за прикладами в парах. Запитання «що спільного в цих рядках і який настрій вони створюють?» Рядки на слайді. 1. «Сумно стогне сонний струмінь, серце слуха смертний сміх» (В. Кобилянський). 2. «Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді» (С. Черкасенко). 3. «Хурделяє хуга хуртовинна» (І. Драч). Очікувані відповіді. У першому рядку повторюється [с], це алітерація, настрій сумний і тихий, наче шелест снігу. У другому повторюється [о], це асонанс, звучання плавне й мелодійне. У третьому повторюється [х] на початку слів, це звукова анафора, звучання нагадує вітер і хурделицю. Продукт активності є письмовим висновком про роль кожного засобу. Загальний висновок. Стилістичні засоби фонетики посилюють емоційність, виразність і образність тексту й сприяють його естетичному впливу (Глазова, с. 31). Активність 3 (7 хв). Інтонація. Учні читають картку (Ворон, Солопенко, с. 92 і 93). Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу й тембру мовлення. Мелодика є зміною основного тону вгору, вниз чи рівно. Інтенсивність є посиленням голосу на слові, яке хочуть виділити, тобто логічним наголосом. Пауза є перервою у звучанні. Темп є швидкістю мовлення, вагоме вимовляється повільніше, неважливе швидше. Тембр є емоційним забарвленням, схвильованим, веселим, сумним чи грайливим. Інтонація, неадекватна до змісту, створює підтекст, як в іронії «Гарно ти зробив, нічого сказати!». Продукт активності є алгоритмом виразного читання, який учні записують у зошит. Алгоритм • визначити мету висловлювання, розповідне воно, питальне чи спонукальне • знайти слово для логічного наголосу • поставити паузи там, де треба виділити зміст • обрати темп, повільніше для вагомого й швидше для неважливого • добрати тембр за настроєм.
Закріплення — 9 хв
Учитель: Пропонує чотири завдання по черзі, перевіряє відповіді, коментує типові помилки.
Учні: Виконують завдання в зошитах, чергові відповідають усно, решта звіряє записи.
Рефлексія — 4 хв
Учитель: Пропонує прийом, повертає клас до проблемного питання, збирає усні відповіді.
Учні: Письмово відповідають на проблемне питання, решту говорять усно.
Домашнє завдання — 2 хв
Учитель: Оголошує й пояснює завдання, відповідає на запитання.
Учні: Записують домашнє завдання в щоденник.
Завдання для закріплення
Упізнавання. Визначте стилістичний засіб фонетики в рядку «Легко, легко, аж несміло листям липа шелестіла» (Г. Чубач) і назвіть звук, що повторюється.
Відповідь
Алітерація, повторюється приголосний [л] (легко, листям, липа, шелестіла). Звук створює легкість і плавність звучання.
Розрізнення. У рядках «Де ти, мій козаче? Чуєш, вітер плаче... Там, де ми любились, верби пожурились...» (Т. Буркацька) знайдіть слова зі звуковою епіфорою й поясніть її роль.
Відповідь
Закінчення слів козаче і плаче, а також любились і пожурились повторюються в кінці рядків. Це звукова епіфора, що водночас є римою. Вона посилює мелодійність і сумний настрій рядків.
Аналіз. Прочитайте речення «Гарно ти зробив, нічого сказати!» двічі, щиро й іронічно. Які елементи інтонації змінюються і як змінюється значення?
Відповідь
Змінюються мелодика, тембр, інтенсивність і темп. При іронічному читанні слово «гарно» набуває протилежного значення, мовець ніби прихованою глузливістю вказує на невдалий вчинок.
Редагування. Учень прочитав речення «Слухай мудреця, а висновки роби сам» монотонно й однаково швидко, без пауз. Як слід виправити читання за алгоритмом? Назвіть слово для логічного наголосу.
Відповідь
Треба зробити паузу після слова мудреця, посилити голос на слові «сам», бо воно виражає головну думку, і прочитати речення зі спонукальною мелодикою, повільніше на вагомих словах.
Диференціація
Сильним: Складіть чотиривірш або речення зі слів, що містять повторення одного приголосного та одного голосного. Підпишіть, який засіб використано, і поясніть, який настрій він створює. Прочитайте текст з обраною інтонацією.
Підтримка: Опора: у рядку «Шелестять шовкові хмари безчисленним шовком» (В. Кобилянський) повторюється приголосний [ш], тому це алітерація, яка створює відчуття м’якого шелесту. Алгоритм: знайди звук, що повторюється, і дізнайся, голосний він чи приголосний. Якщо приголосний, то алітерація, якщо голосний, то асонанс. Потім опиши настрій, який виникає під час читання.
Домашнє завдання
Базове: Повторити § 2 (Глазова, с. 30 і 31) і картку про складники інтонації. Виконати вправу 26 (Глазова, с. 33) для 2 і 3 речень, визначити, які звуки алітеруються, та пояснити стилістичну роль засобу.
За вибором: На вибір. Скласти й записати текст про значення часу в житті молодої людини зі стилістичними засобами фонетики та прочитати його вголос (за вправою 32 з підручника Глазової, с. 35 і 36), або скласти текст зі слів, що починаються на одну літеру (Ворон, Солопенко, с. 83).
Рефлексія
Прийом «Одне речення». Письмово (1 хв) кожен записує у зошиті відповідь на проблемне питання уроку одним-двома реченнями, використовуючи не менше двох термінів теми. Далі усно (3 хв) двоє-троє учнів зачитують відповіді, а клас оцінює, чи вдалося пояснити, як звуки й інтонація впливають на виразність мовлення.
Історична довідка
Німецький філософ Г. Лейбніц уважав, що слова виникли завдяки наслідуванню звучання тих вражень, які первісні люди отримували від предметів, звірів і реалій. Звідси виникла звукосимволічна теорія походження мови, за якою звуки передають враження про навколишній світ. Її підтримували В. Гумбольдт, О. Потебня та інші лінгвісти (Глазова, с. 31 і 32).
Місце уроку в темі
Попередній урок: Попередній урок був присвячений фонетиці й орфоепії, зокрема засобам милозвучності та вимові звуків у мовному потоці.
Наступний урок: На наступному уроці вивчатимемо українську графіку й алфавіт.
Часті запитання
Чим алітерація відрізняється від асонансу?
Алітерація є повторенням приголосних звуків у словах речення, а асонанс повторенням голосних. Порівняйте «Тиша у лісі, тиша, вітер кущі колише» (О. Кононенко) і «Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді» (С. Черкасенко). У віршах вони часто трапляються разом, як у рядку «О панно Інно, панно Інно...» (П. Тичина).
Чим звукова анафора відрізняється від звукової епіфори?
Звукова анафора повторює початкові звуки, наприклад перший звук рядка у вірші або перший звук у словах, як у рядку «Шимеш шовковий шуму шарм» (Д. Кремінь). Звукова епіфора повторює кінцеві звуки чи звукосполучення в закінченнях слів віршованого рядка, як у рядках «На камені сіють, на камені жнуть» і «Та не в тім суть» (В. Базилевський).
Чи є рима різновидом звукової епіфори?
Так, у додатковому джерелі сказано, що різновидом звукових епіфор є рими у закінченнях слів віршованого рядка (Ворон, Солопенко, с. 80 і 81). Риму визначають як співзвуччя кінцевих частин слів у поетичних рядках, наприклад «Пречиста Мати, діва Марія, / Цілує Сина в Святій Софії» (Т. Майданович), де римуються Марія і Софії.
Чим звуковідтворення відрізняється від звуконаслідування?
Звуковідтворення наповнює текст звуками, характерними для певних об’єктів природи, щоб створити слухову картину стихії, наприклад «На річці скрегоче крига» (М. Коцюбинський). Звуконаслідування передає звуки навколишньої дійсності спеціально дібраними звуками, як у рядку «Кру-кру!» про журавлів (І. Гнатюк).
З яких складників складається інтонація?
Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення. Усі ці елементи взаємопов’язані й становлять єдність (Ворон, Солопенко, с. 92 і 93). Тому досить змінити лише один елемент, і звучання та значення висловлювання зміняться загалом.
Яке значення має інтонація в мовленні?
За допомогою інтонації мовець передає настрій, виділяє важливе в повідомленні, привертає увагу слухача й дає зрозуміти, що висловлювання закінчене або буде продовжене. Інтонація, неадекватна до змісту, створює підтекст, наприклад в іронії «Гарно ти зробив, нічого сказати!».
Джерела
- Ворон, Солопенко. Українська мова, 10 клас, с. 80–96
- Глазова. Українська мова, 10 клас, с. 30–36
Не знайшли потрібну тему?
Напишіть предмет, клас і тему. Зробимо матеріал для вас позачергово, безкоштовно, і повідомимо, коли він буде готовий.
Далі відкриється безкоштовна реєстрація кабінету вчителя, запит збережеться автоматично.
Створіть кабінет і проводьте тести з класом за посиланням
Перевірка автоматична, результати всього класу в одному місці, готові контрольні з 10 предметів, конструктор завдань і перетворення PDF або Word на інтерактивний урок. Потрібної теми немає? Зробимо на запит.
