Тест «Власне українська та запозичена лексика» з української мови для 10 класу

А. Слова, що виникли на теренах України в процесі формування й розвитку мови

Власне українською лексикою називають слова, що виникли на теренах України в процесі формування й розвитку мови. Слова, що прийшли з інших мов, належать до запозичених.

Г. Національні ознаки мови й особливості українського світосприймання

Власне українські слова засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах, становлять основу української лексики та відображають національні ознаки мови й особливості українського світосприймання.

А. віхола; В. бентежний; Г. повінь

Слова віхола, повінь і бентежний є прикладами власне української лексики. Слова футбол, сюрприз і акаунт ввійшли в українську з інших мов, тож вони запозичені.

Б. людина, латаття, крадькома, гай

Слова людина, латаття, крадькома й гай є власне українськими. В інших рядках трапляються запозичені слова, а саме графіті, фонтан, форум і хобі.

В. Розвинена мова може цілком обійтися без запозичень з інших мов

Мови взаємодіють у часі й просторі, тому будь-яка мова значною мірою складається із запозичень. Твердження про можливість обійтися без них суперечить цьому.

А. Споконвічні і запозичені

За походженням лексику поділяють на споконвічну та запозичену. Споконвічних слів у мові переважна більшість, вони визначають її національну самобутність.

Г. вершечок

Суфікс -ечок- є у слові вершечок. У слові серденько суфікс -еньк-, у слові швець суфікс -ець-, а в слові голота суфікс -от-.

В → Б → Г → А

Спершу йдеться про всю лексику сучасної української мови, яку за походженням поділяють на споконвічну й запозичену. Серед споконвічних слів виділяють власне українські, а одним із них є конкретний приклад такого слова.

Б. чарівний

Слова серце й чотири є спільнослов’янськими, слово щока спільносхіднослов’янське. Слово чарівний виникло на українському ґрунті, тому воно власне українське.

В. Слова, які вживають у багатьох неблизькоспоріднених мовах у спільному значенні

Інтернаціоналізми є запозиченими словами, що вживаються у спільному значенні в багатьох неблизькоспоріднених мовах, наприклад у політичній, науковій чи спортивній галузях.

А. сузір’я

Префікс су- є у слові сузір’я. У слові прізвище префікс прі-, у слові похилий префікс по-, а в слові передмова префікс перед-.

Б. дахолаз; В. відгук; Г. наплічник

Дахолаз, наплічник і відгук є українськими відповідниками, яким радять надавати перевагу. Слова руфер, рюкзак і фідбек є запозиченнями, які вони замінюють.

Г. сакура

Екзотизми називають реалії життя іншого народу, і слово сакура позначає японську реалію. Слово тет-а-тет є варваризмом, а левада й кизил давно засвоєні мовою.

Б. сирник, а не чизкейк

Українське слово сирник варто вживати замість запозиченого чизкейка. В інших рядках запозичення (лінк, шопінг, вау) поставлено на місце українського відповідника (покликання, закупи, ого), що суперечить пораді віддавати перевагу українському слову.

Б → Г → А → В

Спершу йдеться про формування лексичного складу, далі про відмінність слів за походженням, потім про поділ лексики на дві групи, а наприкінці про перевагу споконвічних слів. Сполучник «тому» вказує на наслідок попереднього речення.

В. Перемішування слів двох мов і відмінювання слів однієї мови за граматичними вимогами другої

Мовний покруч виникає тоді, коли людина плутає дві мови, перемішує їхні слова й відмінює слова однієї мови за граматичними вимогами другої.