Самостійна робота «Стратегія, тактика й ефективність спілкування» з української мови для 10 класу

А. демонстрація власної переваги над співрозмовниками

Комунікативними намірами є повідомлення, інформування, спонукання до дії та обговорення проблеми з пошуком шляхів її вирішення. Демонстрація власної переваги над співрозмовниками до цього переліку не належить.

Б. говорити, не спостерігаючи за слухачем; Г. мовчати, коли слід висловитися, через сором’язливість; Е. говорити раніше, ніж потрібно

Конфуцій називає три помилки, а саме бажання говорити раніше, ніж потрібно, сором’язливість, коли слід говорити, і говоріння без спостереження за слухачем. Запитання, афоризми, приклади та подяка слухачам помилками не є.

В → А → Б → Г

Спершу промовець визначає мету, потім планує стратегію для її досягнення. Тактику добирає вже під час розмови для здійснення стратегії, а наприкінці оцінює результат за показниками ефективності.

1 — Д, 2 — А, 3 — Г, 4 — В

Оголошення про зустріч лише повідомляє інформацію. Прохання прийти на толоку спонукає до дії. Запитання про спільне розв’язання проблеми є обговоренням з пошуком шляхів вирішення. Пропозиція просто посидіти й згадати пригоди розважає самим процесом приємного спілкування. Думка з аргументом ілюструє висловлення й аргументування думок, якого немає ліворуч, тому цей приклад зайвий.

1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Д

Планування низки мовленнєвих дій задля мети є стратегією. Негайна реакція на втому слухачів є оперативним реагуванням на ситуацію, тобто тактикою. Доброзичлива щира інтонація належить до складників успіху взаємодії. Переважання позитивних емоцій на етапі рефлексії є показником ефективності. Помилки у спілкуванні жоден приклад не ілюструє.

Б. Стратегія вказує, чого мовець хоче досягти, а тактика, у який спосіб він це робить.

Правильне твердження про те, що стратегія визначає мету, а тактика спосіб її досягнення. Твердження з оперативним реагуванням на кожну репліку як стратегією міняє поняття місцями. Версія, що поняття означають те саме, хибна, бо стратегія є планом, а тактика його здійсненням. Версія про тактику до наміру суперечить тому, що тактика здійснює стратегію, а стратегія служить намірові.

Г. Авторитарний стиль спілкування

Складником успіху є демократичний стиль спілкування, а авторитарний йому суперечить. Щира інтонація, уміння перейнятися задумом співрозмовника та дотримання етики до складників належать.

А. покращення або принаймні збереження стосунків між співрозмовниками; Д. переважання позитивних емоцій на етапі рефлексії; Е. досягнення мети мовлення

Результативність визначають досягнення мети, покращення чи принаймні збереження стосунків між співрозмовниками та позитивні емоції на етапі рефлексії. Метафори, епітети, тривалість і гучність голосу показниками не є.

В → Б → Г → А

Текст починається з означення ефективного мовлення. Слово «отже» вводить висновок про два показники, а слова «першим із них» і «другим» розкривають ці показники по черзі.

1 — Б, 2 — Г, 3 — В, 4 — Д

Думка з аргументом «бо вона об’єднує клас» є висловленням і аргументуванням думки. Прохання допомогти спонукає до дії. Запитання про спільний пошук рішення є обговоренням проблеми. Бажання просто поговорити розважає самим процесом спілкування. Повідомлення про час відправлення лише інформує, а такого наміру ліворуч немає, тому цей приклад зайвий.

1 — Д, 2 — В, 3 — А, 4 — Г

Продумана лінія розмови з добором мовних засобів задля мети є стратегією. Негайна зміна тону у відповідь на заперечення є оперативним реагуванням, тобто тактикою. Демократичний стиль спілкування належить до складників успіху. Говоріння без спостереження за слухачем є однією з помилок, які називає Конфуцій. Показника ефективності жоден приклад не ілюструє.

В. Стратегія мовленнєвої поведінки є лінією поведінки у спілкуванні, зокрема добором мовних засобів, задля досягнення конкретного комунікативного наміру.

Правильне твердження містить означення стратегії як лінії поведінки задля комунікативного наміру. Динамічні одиниці оперативного реагування є ознакою тактики. Версія, де тактика визначає мету, а стратегія спосіб, міняє поняття місцями. Стратегію планують до дій, а не після розмови.