Самостійна робота «Перенос слів і графічні скорочення» з української мови для 10 класу

А. гу-дзик, о-лівець, письмен-ний

Слово о-лівець у рядку з гу-дзик поділено неправильно, бо одну літеру не переносять у наступний рядок, правильно олі-вець. Решта слів у цьому рядку (гу-дзик, письмен-ний) поділені правильно. У кожному з інших рядків усі слова поділено за правилами: за складами, без відриву й, апостроф та знак м’якшення залишено при попередній літері, а дж не розірвано.

А. варіан-ти; Б. знан-ня; В. зіл-ля

Правильні знан-ня і зіл-ля, бо подовження м’яких приголосних переносять двома способами, також правильні зна-ння та зі-лля. Правильне варіан-ти, бо слово ділять за складами. Слова об’-єднаний і львів’-янин поділено неправильно, бо апостроф не відривається від попередньої літери.

Б → Г → А → В

Перенос починають з поділу слова на склади, бо від складів залежить усе інше. Потім відкидають варіанти, у яких залишається одна літера. Далі звіряють, чи апостроф і знак м’якшення залишилися при попередній літері. Наприкінці перевіряють сполучення дж і дз, які позначають один звук і не розриваються.

1 — Д, 2 — В, 3 — А, 4 — Б

У скороченні проф. відкинуто кінець слова професор. У скороченні ун-т середину слова замінено дефісом. У скороченні фіз.-мат. усічено обидві частини складного слова. Скорочення о. передає слово однією початковою літерою. Абревіатура НАН не є графічним скороченням жодного з цих видів, тому вона зайва.

1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д

Скорочені одиниці виміру пишуть без крапки, тому кг. написано неправильно. Скорочення га не можна відривати від цифри 120 під час переносу. Прізвище Шевченко не відривають від ініціалів. Скорочення та ін. вживають тільки в кінці речення. Помилки із загальноприйнятим скороченням до однієї літери в жодному реченні немає, тому цей пункт зайвий.

Г. Слово «копійка» переносять так: копій-ка, бо букву й залишають при попередньому складі.

Правильне твердження про слово копійка, бо букву й не відривають від попереднього складу. Слово пір’їна переносять пір’ї-на, адже апостроф не відокремлюють від попередньої літери. У слові підзаголовок літери д і з не становлять одного звука, тому його переносять під-заголовок. У слові п’ятикутний початкова літера другої основи не становить складу, тому правильно п’яти-кутний.

В. південнос-хідний, суспільс-тво, сест-ра

У слові південнос-хідний початкова літера другої основи залишилася в кінці рядка, хоча вона не становить складу, правильно південно-східний. Слова суспільс-тво і сест-ра поділено правильно, бо вільний поділ за складами допускає обидва способи. В інших рядках правила не порушено: знак м’якшення й апостроф залишено при попередній літері, дж і дз не розірвано, а в слові під-заголовок сполучення дз розривають.

А. письмен-ний; В. ни-зький; Г. імен-ник

Правильні імен-ник і письмен-ний, бо подовження м’яких приголосних переносять за правилом. Правильне ни-зький, оскільки поза особливими правилами слова переносять вільно за складами. Слово мі-льйон поділено неправильно, бо знак м’якшення не відривається від попередньої літери. У слові серй-озний розірвано сполучення йо.

В → Г → Б → А

Спершу з’ясовують, чи можна скорочувати слово в загальноприйнятий спосіб, бо в текстах уживають лише такі скорочення. Потім обирають, як саме скоротити слово. Далі вирішують питання про крапку, яку не ставлять після одиниць виміру. Наостанок перевіряють, що скорочення не розривають переносом.

1 — В, 2 — Б, 3 — Д, 4 — А

Скорочення хв позначає одиницю виміру й пишеться без крапки. Скорочення та ін. стоїть у кінці речення. Скорочення рр. складається з двох літер і не має крапки між ними. Скорочення півн.-сх. утворене від складного слова північно-східний. Абревіатура МОН не є графічним скороченням, тому вона зайва.

1 — Д, 2 — Г, 3 — В, 4 — А

Після скороченої одиниці виміру год крапку не ставлять. Скорочення р. не можна відривати від цифри 1995. Прізвище Костенко не відривають від ініціалів. Скорочення і т. ін. вживають тільки в кінці речення. Скорочення до однієї літери, яке не є загальноприйнятим, у жодному реченні немає, тому цей пункт зайвий.

Б. Слово «слов’яни» переносять так: слов’я-ни, бо апостроф не відокремлюють від попередньої літери.

Правильне твердження про слово слов’яни, бо апостроф залишається при попередній літері. Слово сльоза переносять сльо-за, адже знак м’якшення не відривається від попередньої літери. У слові гудзик сполучення дз позначає один звук і не розривається, тому гу-дзик. У слові адреса не залишають і не переносять одну літеру, тому адре-са.