Самостійна робота «Лексика за сферою вживання та стилістичним забарвленням» з української мови для 10 класу

Б. сорочка, стіл, відро, ґазда

Рядок із сорочка, стіл, відро, ґазда містить діалектне слово ґазда, яке не вживають усі носії літературної мови. Інші рядки складаються з назв предметів побуту, явищ природи та трудових процесів, тобто зі слів загальновживаних.

Б. меджліс; Д. кімоно

Слова меджліс і кімоно позначають реалії життя інших народів. Слова кутя і покуть є етнографізмами, тобто називають власні традиційні обряди й побут, а калина є загальновживаним словом.

Б → Г → А → В

Аналіз починають із прочитання тексту. Далі визначають тему і мікротеми, потім виписують з тексту слова обмеженого вживання і лише після цього пояснюють стилістичну функцію виписаних слів.

1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Б

Слово хаза навмисно змінене від слова хата, щоб приховати зміст, тож це арготизм. Слово хитник створене замість слова маятник під час очищення мови, тож це пуризм. Слово слідуючий узяте з російської мови замість слова наступний, тож це росіянізм. Трембіта є народним музичним інструментом гуцулів, тож це етнографізм. Слово книга є стилістично нейтральним і зайвим.

1 — В, 2 — А, 3 — Д, 4 — Г

Слово чимчикувати вживають у невимушеному усному спілкуванні, воно належить до розмовно-побутової лексики. Слово бовдур надає зневажливої оцінки, тож є просторічним. Слово фазенда позначає реалію життя іншого народу, тож це екзотизм. Словосполучення парниковий ефект називає наукове поняття, тож є терміном. Архаїзму серед прикладів немає.

Г. Пасивну лексику становлять застарілі слова та неологізми.

До пасивної лексики належать застарілі слова (архаїзми та історизми) і неологізми. Архаїзми й історизми не належать до активного словника. Неологізми можуть переходити до активного словника. Діалектизми й терміни є стилістично маркованими, а не нейтральними.

А. окунь, щука, верба, роззява

Слово роззява є просторічним і має оцінне забарвлення, тому рядок з ним не складається зі стилістично нейтральних слів. Решта слів позначає людей, тварин, рослини, почуття та поняття, їх вживають у всіх стилях.

Б. паляниця; В. вареники

Слова паляниця і вареники називають традиційні форми побуту, тож це етнографізми. Слова аул, ханума і містер є екзотизмами, запозиченими з інших мов для позначення реалій чужого життя.

В → Б → Г → А

Текст починається загальною думкою про відтінки мовлення. Далі йдеться про добір слів автором, потім про те, що такі слова надають стильового відтінку, і наприкінці названо найпоширеніші з таких відтінків.

1 — Б, 2 — Г, 3 — В, 4 — Д

Слово ботень навмисно змінене, щоб приховати зміст, тож це арготизм. Слово тягунець створене замість слова магніт під час очищення мови, тож це пуризм. Слово столова запозичене з російської мови замість слова їдальня, тож це росіянізм. Покуть називає частину традиційної оселі, тож це етнографізм. Слово мелодія є загальновживаним і зайвим.

1 — Д, 2 — В, 3 — Б, 4 — А

Слово байдикувати вживають у невимушеному усному мовленні, воно належить до розмовно-побутової лексики. Слово телепень надає зневажливої оцінки, тож є просторічним. Слово саке позначає реалію життя іншого народу, тож це екзотизм. Слово лексикографія називає розділ мовознавства, тож є терміном. Діалектизму серед прикладів немає.

В. Росіянізми належать до просторічних слів і не зафіксовані словниками літературної мови.

Росіянізми запозичені з російської мови, перебувають за межами літературної мови і не зафіксовані її словниками, тому належать до просторічних слів. Просторічні слова мають оцінне забарвлення і не є нейтральними. Вульгаризми здебільшого мають загальновживані відповідники. Розмовно-побутова лексика входить до складу літературної мови і норми не порушує.