Конспект уроку «Лексика за сферою вживання та стилістичним забарвленням» з української мови для 10 класу

Тема уроку «Лексика за сферою вживання та стилістичним забарвленням». Учні відкривають підручник на § 39.

1. Що вивчає лексикологія? Очікувана відповідь. словниковий склад мови, тобто лексику. 2. Що таке лексичне значення слова? Очікувана відповідь. те, що слово означає, його зміст. 3. Які слова називають запозиченими? Очікувана відповідь. слова, що прийшли в українську мову з інших мов. 4. Наведіть приклад запозиченого слова. Очікувана відповідь. наприклад, кімоно, сканер, принтер. 5. Чим власне українські слова відрізняються від запозичених? Очікувана відповідь. власне українські слова походять із самої мови, а запозичені прийшли з інших мов.

Приклад 1. Слово хата звичне й зрозуміле всім, а слово хаза зрозуміле лише тим, хто знає арготичні слова. Приклад 2. Слова штрек і шурф зрозумілі шахтарям, а іншим людям потрібен словник. Приклад 3. Слова бовдур і роззява можна почути в розмові, але їх не напишеш у діловому листі. Проблемне питання. Чому те саме слово в одному тексті звучить природно, а в іншому недоречно, хоча значення в нього не змінюється? Учні записують питання в зошит і повертаються до нього в рефлексії.

Активність 1 (8 хв). Робота з текстом підручника, § 39, с. 202-203. Учні читають лінгвістичну довідку й заповнюють у зошиті схему з двох гілок. Запитання. Як за сферою вживання поділяється словниковий склад? Очікувана відповідь. на загальновживану лексику і спеціальну, або лексику обмеженого вживання. Що належить до загальновживаної лексики? Очікувана відповідь. слова, якими користуються всі носії літературної мови, наприклад двері, човен, молоток, вікно, чоботи, сорочка, стіл, відро, дощ, сніг, мороз, вітер. Чому ці слова називають стилістично нейтральними? Очікувана відповідь. їх використовують у всіх стилях, і користування ними нічим не обмежене. Які групи входять до стилістично маркованої лексики? Очікувана відповідь. Діалектизми, терміни, професіоналізми, жаргонізми. Продукт активності: схема «Загальновживана лексика і лексика обмеженого вживання» із трьома прикладами на кожну гілку. Демонстрація: слайд зі словами двері, вікно, дощ, радість — що це слова, зрозумілі всім, і вони доречні в будь-якому стилі. Активність 2 (7 хв). Заповнення таблиці в парах «Лексика за вживанням». Пари заповнюють чотири колонки «За активністю вживання», «За сферою вживання», «За стилістичними особливостями», «За емоційним забарвленням» і вписують приклади з тексту підручника. Орієнтир для пар. Стилістично марковані слова поділяються на діалектизми, терміни, професіоналізми, жаргонізми, а близькими до жаргонізмів є арготизми, наприклад дулясник «вогонь», ботень «борщ», зивро «відро», хаза «хата», морзуля «цибуля». До пасивної лексики належать застарілі слова (архаїзми та історизми) і неологізми. Емоційно-експресивна лексика містить слова з позитивним чи негативним забарвленням, наприклад білявенький, дубище, хлопчисько, а до емоційних належать і просторічні слова бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися (Плющ, Тихоша, Караман, с. 202-203). Продукт активності: заповнена таблиця з принаймні двома прикладами в кожній колонці. Демонстрація: слайд із таблицею «Лексика за вживанням» — що кожне слово можна описати за кількома ознаками водночас. Активність 3 (6 хв). Спостереження за прикладами й складання алгоритму. Запитання. Що спільного в словах ґазда, плай, файний, ватра, тайстра? Очікувана відповідь. це діалектні слова, їх уживають на певній території. Що спільного в словах штрек, шурф, на-гора, кубрик, фрахт? Очікувана відповідь. це професійні слова, їх уживають люди певних професій (шахтарі, моряки). Що спільного в словах двері, стіл, відро, сорочка? Очікувана відповідь. це загальновживані слова. Учні складають алгоритм визначення групи слова. Крок 1. Чи має слово зневажливу, іронічну чи фамільярну оцінку й чи вживається воно лише в усному побутовому мовленні? Якщо так, це просторічне слово. Крок 2. Чи розуміє це слово кожен носій літературної мови і чи доречне воно в усіх стилях? Якщо так, слово загальновживане. Крок 3. Якщо ні, чи обмежене воно територією? Якщо так, це діалектизм. Крок 4. Чи обмежене воно сферою діяльності чи соціальною групою? Якщо так, це термін, професіоналізм або жаргонізм (Глазова, с. 121). Продукт активності: схема «Загальновживана лексика і лексика обмеженого вживання» із трьома прикладами на кожну гілку. Демонстрація: слайд зі словами двері, вікно, дощ, радість — що це слова, зрозумілі всім, і вони доречні в будь-якому стилі. Активність 2 (7 хв). Заповнення таблиці в парах «Лексика за вживанням». Пари заповнюють чотири колонки «За активністю вживання», «За сферою вживання», «За стилістичними особливостями», «За емоційним забарвленням» і вписують приклади з тексту підручника. Орієнтир для пар. Стилістично марковані слова поділяються на діалектизми, терміни, професіоналізми, жаргонізми, а близькими до жаргонізмів є арготизми, наприклад дулясник «вогонь», ботень «борщ», зивро «відро», хаза «хата», морзуля «цибуля». До пасивної лексики належать застарілі слова (архаїзми та історизми) і неологізми. Емоційно-експресивна лексика містить слова з позитивним чи негативним забарвленням, наприклад білявенький, дубище, хлопчисько, а до емоційних належать і просторічні слова бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися (Плющ, Тихоша, Караман, с. 202-203). Продукт активності: заповнена таблиця з принаймні двома прикладами в кожній колонці. Демонстрація: слайд із таблицею «Лексика за вживанням» — що кожне слово можна описати за кількома ознаками водночас. Активність 3 (6 хв). Спостереження за прикладами й складання алгоритму. Запитання. Що спільного в словах ґазда, плай, файний, ватра, тайстра? Очікувана відповідь. це діалектні слова, їх уживають на певній території. Що спільного в словах штрек, шурф, на-гора, кубрик, фрахт? Очікувана відповідь. це професійні слова, їх уживають люди певних професій (шахтарі, моряки). Що спільного в словах двері, стіл, відро, сорочка? Очікувана відповідь. це загальновживані слова. Учні складають алгоритм визначення групи слова. Крок 1. Чи розуміє це слово кожен носій літературної мови? Якщо так, слово загальновживане. Крок 2. Якщо ні, чи обмежене воно територією? Якщо так, це діалектизм. Крок 3. Чи обмежене воно сферою діяльності? Якщо так, це термін чи професіоналізм. Крок 4. Чи вживається воно в усному побутовому мовленні для оцінки (зневажливої, іронічної, фамільярної)? Якщо так, це просторічне слово (Глазова, с. 121). Продукт активності: алгоритм із чотирьох кроків у зошиті. Демонстрація: слайд зі словами бовдур, роззява, телепень та білявенький, дубище, хлопчисько — що одні слова мають зневажливе, а інші зменшене чи збільшене забарвлення. Розмовно-побутові слова лишаються в межах літературної норми, а просторічні надають зневажливої, іронічної чи фамільярної оцінки й часто виходять за межі нормативності. Просторічна лексика перебуває на грані літературного вжитку і часто виходить за межі нормативності, наприклад звиняйте, хвєриш, прохвост (Глазова, с. 121).