Презентація «Суперечка, дискусія та дебати. Аргументація» з української мови для 10 класу

Почніть з простого питання, чи доводилося учням переконувати когось у власній правоті. Наголосіть, що суперечка не тотожна сварці, бо має предмет, мету й учасників. Запитайте, які телевізійні обговорення запам'яталися і чим саме. Типова помилка учнів — називати суперечкою будь-яку незгоду в розмові.

Прочитайте описи вголос і попросіть клас назвати форму. Ключ для вчителя: 1 — диспут, 2 — дебати, 3 — дискусія. Підкресліть, що ключ до розрізнення у меті та підготовці. Зверніть увагу, що лише дискусія має на меті примирення. Помилка — впізнавати дебати лише за телевізійним форматом.

Проговоріть кожну клітинку за поданими ознаками й метою. Наголосіть, що лише полеміка має мету перемоги будь-якою ціною, і саме тому їй властива підвищена емоційність. Запропонуйте назвати тему, яку можна обговорити в диспуті. Помилка, коли дискусію описують як боротьбу протилежних думок.

Поясніть, що суперечка має цінність не сама по собі, а як засіб досягнення мети. Зверніть увагу на слова підручника про розумний компроміс, який буває важливішим за перемогу. Наведіть побутовий приклад, де сторони з'ясували питання й узгодили дії. Помилка, коли учень вважає метою суперечки будь-яку перемогу.

Поясніть, що пропонент може висловлювати власний погляд або представляти колективну позицію. Підкресліть роль аудиторії, яка сприймає або не сприймає положення сперечальників. Запропонуйте учням визначити, хто є аудиторією на уроці під час їхніх виступів. Помилка, коли аудиторію вважають пасивним свідком.

Порівняйте форми за метою, перебігом і емоціями. Зверніть увагу, що обидві форми є суперечкою, але ведуть до різних наслідків. Спитайте, чому в полеміці так легко образити співрозмовника. Помилка, коли учні вважають полеміку єдиним способом відстояти думку.

Правильні відповіді: перший приклад — полеміка, другий — дебати, третій — дискусія, четвертий — диспут. Попросіть обґрунтувати вибір одним реченням. Зверніть увагу, що лише в диспуті учасники заздалегідь ознайомлюються з темою й опрацьовують літературу. Помилка, коли будь-яку незгоду в розмові учні одразу називають суперечкою.

Поясніть, що в дебатах увага приділяється правильно дібраній, послідовно викладеній, чітко обґрунтованій інформації. Зверніть увагу на античне правило: сила доказів визначається їх вагомістю, а не кількістю. Запропонуйте учням назвати тезу й один доказ до неї. Помилка, коли замість доказу звучить лише емоційне твердження.

Назвіть причини, через які суперечка стає сваркою. Підкресліть, що опоненти часто ображають одне одного й поводяться брутально, а слушні пропозиції викликають у них негативні емоції. Прочитайте вголос вислів Вольтера про право висловити думку. Помилка, коли учень вважає різкість ознакою переконливості.

Орієнтовні відповіді: сила доказів у вагомості, а не в кількості, говори лаконічно, дотримуйся норм мовлення. Запропонуйте учням озвучити своє правило й захистити його перед класом. Зверніть увагу на вислів про те, що сказане не повернеться. Помилка, коли правило переписують цілим реченням без узагальнення.

Розкажіть, що середньовічні оратори без жодних технічних засобів оволодівали увагою тисяч людей, командували й перемагали в боях. Підкресліть, що запорукою успіху було вміння висловлювати свої думки. Поясніть, що з досвідом невпевненість змінюється на впевненість і вміння володіти собою. Помилка, коли учні вважають ораторські навички вродженими.

Поясніть, що кожна група відстоює позицію, яку обирає через жеребкування. Наголосіть, що група аргументує свою позицію доти, доки не вичерпає всіх доказів. Зверніть увагу, що не можна повторювати аргументи й переходити на особистості. Помилка, коли команда обстоює лише свою позицію, не спростовуючи доказів опонента.

Порівняйте помилкову й коректну дію в кожному рядку. Зверніть увагу на вимогу не перекручувати думок супротивника і не приписувати йому того, чого він не казав. Наголосіть, що свої думки й оцінки треба підтверджувати доказами. Помилка, коли учні виправдовують підвищений голос бажанням переконати.

Правильна відповідь: дискусія. Пригадайте, що її мета — примирення сторін на основі взаємних компромісів. Типова помилка — вибрати дебати через припущення, що там завжди домовляються. Запропонуйте учневі назвати мету полеміки для порівняння.

У першій репліці порушено заборону переходити на особистості. У другій порушено заборону повторювати аргументи й тиснути на опонента. Третя репліка коректна, бо мовець висловлює думку й обіцяє навести приклад. Помилка, коли учні вважають першу репліку просто емоційною, а не образливою.

Правильна відповідь: підтверджувати думку вагомими доказами. Решта варіантів описують тиск і образи, які заборонені правилами суперечки. Типова помилка — вважати гучність ознакою переконливості. Нагадайте, що сила доказів визначається їх вагомістю, а не кількістю.

Підсумуйте три опори уроку: види, аргументацію і правила. Наголосіть, що метою дискусії, диспуту й дебатів має бути збагачення один одного розумінням предмета суперечки. Скажіть, що дотримання правил дає змогу гідно вийти з інтелектуального змагання. Помилка, коли учні запам'ятали лише назви форм без їхніх цілей.

Поясніть, що есе потребує тлумачення неоднаковості понять, наприклад, правда та істина. Нагадайте, що в есе потрібна власна теза й приклади. Запропонуйте учням обрати тему дебатів з поданих у підручнику. Попередьте, що на наступному уроці обговорюватимете їхні приклади порушення етикету.