Презентація «Правопис особових і географічних назв» з української мови для 10 класу

Привітання. Розгляньте назви на слайді й поміркуйте, чому вони пишуться по-різному. Порівняйте Білу Церкву, Нову Одесу, білу церкву і нову копійку. Тему уроку назвемо далі.

Прочитайте речення з вправи 1 на с. 138. У власних назвах міст обидва компоненти пишемо з великої літери: Біла Церква, Нова Одеса. У загальних словосполученнях «біла церква» і «нова Одеса» (образний вислів, як нова копійка) перше слово пишемо з малої; «Одеса» залишається власною назвою. Наголосіть на значеннєвій різниці.

Розповідайте про те, що українські географічні назви передають на письмі відповідно до вимови за нормами українського правопису. Наведіть приклади з таблиці. Зверніть увагу на родові поняття (море, гори), які пишуться окремо з малої літери, як у сполученні Чорне море.

Поясніть, що частина -поль походить від грецького слова місто, а -піль від українського поле. Зверніть увагу учнів, що ці частини можуть бути в кінці складних назв. Попросіть їх навести свої приклади або пригадати відомі міста.

Відповідь: у реченні «Ми їхали до міста Біла Церква» обидва компоненти назви міста пишемо з великої літери; слово місто є родовим поняттям і пишеться з малої. У реченні «Далі були Кривий Ріг і Чорне море» назва міста Кривий Ріг має обидва компоненти з великої; у назві Чорне море з великої пишемо «Чорне», а родове «море» з малої. У реченні «Ми проїжджали Тернопіль і Мелітополь» обидві назви міст пишемо з великої літери; зверніть увагу на частини -піль (українське поле) і -поль (грецьке місто).

Розкажіть, що слов'янські географічні назви передають на письмі так само, як і прізвища. Наведіть приклади з підручника. Наголосіть на тому, що в словах Росія, російський, Єсентуки приголосний с не подвоюється.

Поясніть, що іншомовні географічні назви зберігають подвоєні приголосні. Наведіть приклади Голландія, Апенніни, Марокко, Аппалачі. Попросіть учнів пригадати, чи чули вони ці назви раніше, і обговоріть, як часто вони вживаються в мовленні.

Залежно від позиції та вимови в іншомовних назвах розрізняємо літери і та и. Після приголосного перед голосним та я, ю, є, й пишемо і (Австрія, Греція). У кінці слова пишемо і, як у назвах Поті, Нагасакі, Сочі. Після приголосних, не згаданих у правилах для и, теж пишемо і, як у назвах Сідней, Лісабон, Ніл. Літеру и пишемо у назвах на -ида, -ика (Флорида), після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним (Чикаго, Йоркшир, Вірджинія), у -ри- (Мадрид) і після д, т у традиційних випадках (Аргентина, Аддис-Абеба). Сицилія має традиційне написання з и, цей випадок запам'ятовуємо. Після голосного в назвах на зразок Каїр, Ізраїль пишемо ї, а не і.

Відповіді: Бразилія (традиційне написання з и), Рим (-ри-), Лісабон (і після приголосного, не згаданого в правилах для и), Йоркшир (після ш), Сідней (і після приголосного, не згаданого в правилах для и), Поті (і в кінці слова). Єрусалим, Китай, Кордильєри пишемо з и згідно з традиційною вимовою (ці випадки запам'ятовуємо).

Поясніть правила роздільного написання. Зверніть увагу на поєднання прикметника з іменником (Біла Церква), назви з родовими поняттями (Кавказький хребет) та поєднання іменника з порядковим числівником (Залісся Перше). Наведіть приклади з слайда.

Розповідайте про випадки злитого написання. Поєднання основ за допомогою сполучного голосного (Білопілля), поєднання дієслова в наказовому способі з іменником (Гуляйполе) та назви з певними кінцевими частинами (-град, -город, -піль, -поль, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт). Типова помилка: писати з дефісом Гуляй-поле.

Правильна відповідь: Новосілки-на-Дніпрі. За правилом, назви з українськими або іншомовними службовими частинами мови (на, під, де, ла тощо) пишемо через дефіс. Типова помилка: писати окремо всі слова.

Це найбільша група складних назв. Прокоментуйте кожен рядок. Зверніть увагу на поєднання двох іменників без сполучного голосного, імена та прізвища, іншомовні компоненти. Наголосіть на назвах із службовими частинами мови (на, під, де, ла), які завжди пишемо через дефіс.

Відповіді: Андрієво-Іванівка (поєднання двох імен), Санкт-Петербург (перша частина санкт-), Ла-Манш (службова частина ла), Бург-ель-Араб (службова частина ель), Фолл-Ривер (кінцева частина -ривер). Усі назви пишемо через дефіс. Пригадайте також назви з першими частинами вест-, нью-, сан-, санкт-, як-от Вест-Індія, Нью-Йорк, Сан-Франциско.

Правильна відповідь: Франкфуртом-на-Майні. Географічні назви, що відповідають конструкції «місто на якомусь місці», відмінюються лише в першій частині. Типова помилка: відмінювати обидві частини або не відмінювати взагалі.

Підсумуйте вивчене. Нагадайте, що географічні назви можуть писатися окремо, разом і через дефіс. Попросіть учнів навести власні приклади для кожного способу. Наголосіть, що знання цих правил допоможе уникнути помилок на письмі.

Поясніть домашнє завдання. Перше завдання допоможе закріпити різницю між власними та загальними назвами. Друге завдання спрямоване на практичне застосування правил злитого, роздільного та дефісного написання: учні можуть виписувати складні назви міст, річок і гір. Наголосіть, що важливо не лише виписати назви, а й пояснити їхнє написання.