Конспект уроку «Звуки, фонеми та їх класифікація» з української мови для 10 класу
- Тип
- Конспект уроку
- Клас
- 10 клас
- Предмет
- Українська мова
- Етапів
- 7
- Тривалість
- 45 хв
Файл для друку: хід уроку, завдання з відповідями, безпека.
- PDF для друку
- Нотатки для вчителя
- Тести класу за посиланням у кабінеті
- Свій PDF або Word стає інтерактивним уроком
Кабінет вчителя безкоштовний, картку не питаємо.
Конспект уроку української мови для 10 класу на 45 хвилин, розбитий на 7 етапів. Усередині 5 запитань для актуалізації, 3 приклади для мотивації, три активності у вивченні нового, 4 завдання закріплення з відповідями, диференціація, домашнє завдання на двох рівнях і прийом рефлексії. Підійде вчителю як готовий план уроку, а учневі як перелік запитань для самоперевірки після теми.
«Звук стає реальністю тоді, коли він існує в психічній уяві людини» — Бодуен де Куртене
Мета уроку
Знаннєві
- Учень/учениця називає чотири відмінності між звуком і фонемою.
- Учень/учениця записує шість голосних звуків і називає ознаки, за якими їх класифікують.
- Учень/учениця називає ознаки, за якими класифікують приголосні звуки.
Діяльнісні
- Учень/учениця характеризує голосний звук за рядом, підняттям і участю губ.
- Учень/учениця характеризує приголосний звук за участю голосу і шуму, місцем, способом творення та твердістю.
- Учень/учениця знаходить і виправляє помилку у твердженні про звук і фонему та пояснює свій вибір.
Ціннісні
- Учень/учениця усвідомлює, що точне розрізнення звуків допомагає розуміти слова та писати грамотно.
- Учень/учениця усвідомлює значення чіткої артикуляції для культури усного мовлення.
Проблемне питання уроку
Чому ми впізнаємо те саме слово, хоч кожен вимовляє його по-різному, а зміна лише однієї ознаки звука перетворює косу на козу?
Базові поняття і терміни
звук, фонема, ряд і ступінь підняття голосного, сонорний приголосний, дзвінкий і глухий приголосний, спосіб творення приголосного, сильна й слабка позиція фонеми.
Міжпредметні зв'язки
- Фізика — звук як механічні коливання у пружних тілах (Караман, с. 41)
- Біологія — вібрація голосових зв’язок і ротова порожнина як резонатор під час творення голосних (Ворон, Солопенко, с. 45)
- Музика — звук як тон певної висоти і сили (Караман, с. 41)
Обладнання та реактиви
- підручник Ворон, Солопенко, Українська мова, 10 клас, §7 і §8
- таблиця «Класифікація голосних звуків» (ряд і ступінь підняття) на слайді та друкована для кожної пари
- таблиця «Класифікація приголосних звуків» (участь голосу і шуму, місце та спосіб творення) на слайді
- картки зі словами для групування за першим звуком
- проєктор і комп’ютер учителя
Демонстрації
Слова коса і коза у запису [коса] і [коза]
помічаємо, що вони різняться однією ознакою, глухістю чи дзвінкістю третього звука, а значення змінюється
Слово футбол у запису [фудбол]
помічаємо, що пишемо т, а чуємо д, і звук [д] представляє фонему /т/
Таблиця голосних за рядом і підняттям
помічаємо, що [а] єдиний голосний низького підняття, а огублені лише [о] і [у]
Пари приголосних б і п, д і т, з і с, ж і ш, дз і ц, дж і ч
помічаємо, що вони різняться тільки участю голосу, а [ф] пари за дзвінкістю не має
Безпека
- Пересуваємося класом лише під час передачі робочих аркушів, ходою, без біганини, і лише до сусідньої парти.
- Спостерігаючи за артикуляцією, промовляємо звуки тихо, не торкаємося пальцями рота й язика та не обмінюємося предметами, які торкалися губ.
- Проєктором і кабелями користується тільки вчитель, учні не торкаються проводів і розеток.
Що відкриває безкоштовний кабінет
З PDF або Word в інтерактивний урокЗавантажте свій файл із завданнями, кабінет перетворить його на онлайн-тест з автоперевіркою.
Конструктор тестів за 5 хвилинСкладіть тест із власних запитань і видайте класу за посиланням.
Автоперевірка та журнал класуУчні проходять без реєстрації, результати й типові помилки класу в одному місці.
Матеріал на запит позачерговоПотрібна тема, якої немає на сайті? Замовте, зробимо для вас безкоштовно.Картку не питаємо, реєстрація за дві хвилини.
Структура уроку
- Організаційний момент — 1 хв
- Актуалізація — 5 хв
- Мотивація — 3 хв
- Вивчення нового — 21 хв
- Закріплення — 9 хв
- Рефлексія — 4 хв
- Домашнє завдання — 2 хв
Хід уроку
Організаційний момент — 1 хв
Учитель: Вітається, перевіряє готовність до уроку, називає тему й подає епіграф.
Учні: Вітаються, готують підручник і зошит, читають епіграф.
Зміст етапу
Тема уроку «Звуки, фонеми та їх класифікація». Епіграф «Звук стає реальністю тоді, коли він існує в психічній уяві людини» (Бодуен де Куртене). Мета в одному реченні. Сьогодні ми з’ясуємо, чим звук відрізняється від фонеми, і навчимося характеризувати голосні та приголосні.
Актуалізація — 5 хв
Учитель: Проводить мозковий штурм за попередньою темою, кожен відповідає на запитання письмово в зошиті одним рядком, потім учитель перевіряє усно.
Учні: Записують у зошит по одному рядку на кожне запитання, звіряють із відповіддю вчителя.
Зміст етапу
Запитання 1. Що є об’єктом вивчення фонетики? Відповідь. Звук. Запитання 2. Яка головна функція звука? Відповідь. Смислорозпізнавальна. Запитання 3. Для чого звук є своєрідним будівельним матеріалом? Відповідь. Для слів, словосполучень і речень. Запитання 4. Коли створено перші праці з фонетики української мови? Відповідь. У 60–70-х роках XIX століття. Запитання 5. Коли ця галузь мовознавства розвивалася найбільше? Відповідь. У 50–60-х роках XX століття (Ворон, Солопенко, с. 44).
Мотивація — 3 хв
Учитель: Показує на слайді три приклади з протиріччям і ставить проблемне питання. Довгих активностей немає.
Учні: Спостерігають, коротко відповідають усно, формулюють здогад.
Зміст етапу
Приклад 1. Слова коса і коза звучать майже однаково, а означають різне (Ющук, с. 89). Приклад 2. Слова казка і каска різняться одним звуком, і значення вже інше (Ющук, с. 90). Приклад 3. У слові футбол ми пишемо т, а вимовляємо [д] (Ворон, Солопенко, с. 45). Запитання до класу. Що спільного в цих прикладах? Очікувана відповідь. Дрібна зміна звука впливає на слово, а інколи звук змінюється, але слово лишається тим самим. Проблемне питання уроку. Чому ми впізнаємо те саме слово, хоч кожен вимовляє його по-різному, а зміна лише однієї ознаки звука перетворює косу на козу? Повертаємося до нього в рефлексії.
Вивчення нового — 21 хв
Учитель: Організовує три активності. Показує демонстрації поруч із поясненням, ставить запитання, перевіряє продукти пар.
Учні: Працюють із текстом підручника, заповнюють таблиці в парах, роблять спостереження й складають алгоритм характеристики приголосного.
Зміст етапу
Активність 1 (7 хв). Робота з текстом підручника, §7, с. 44–45. Спочатку коротко про сам звук. У фізиці звук є механічними коливаннями в пружних тілах, у музиці тоном певної висоти й сили, а в лінгвістиці членороздільним елементом людської мови (Караман, с. 41). Потім учні читають фрагмент про відмінності звука й фонеми й у парах заповнюють таблицю з двох колонок «Фонема» і «Звук» за чотирма ознаками. Очікуваний продукт. Фонема є соціальним явищем, тобто спільним у звуці, що робить його впізнаваним, а звук індивідуальним явищем. Фонема є одиницею мови, звук одиницею мовлення. Фонема абстрактна й існує в уяві мовців, звук конкретний і чутний. Фонема величина стала, звук залежний, як у слові футбол, де звук [д] представляє фонему /т/. Демонстрація. Слова [коса] і [коза], помічаємо різну ознаку третього звука. Запитання. Скільки фонем в українській мові? Відповідь. Тридцять вісім, з них 6 голосних і 32 приголосні (Ющук, с. 88). Позиції фонем. У сильній позиції всі ознаки фонеми чути виразно, у слабкій фонема втрачає ознаку або не чується, як ненаголошена [е] у слові зелень (Ющук, с. 89). Активність 2 (6 хв). Голосні звуки, §7, с. 45. Учитель пояснює, що основу голосних становить голос, голосові зв’язки вібрують, а ротова порожнина працює як резонатор. Пари заповнюють таблицю «ряд × підняття» для шести голосних. Очікуваний продукт. Передній ряд [е], [и], [і], задній ряд [а], [о], [у]. Низьке підняття [а], середнє [е] і [о], високо-середнє [и], високе [і] та [у]. Огублені [о] і [у], решта неогублені. Запитання. Які голосні належать до переднього ряду? Відповідь. [е], [и], [і]. Запитання. Який голосний єдиний має низьке підняття? Відповідь. [а]. Активність 3 (8 хв). Приголосні звуки, §8, с. 49–52. Спостереження за прикладами. Запитання. Що спільного в звуках [б], [п], [в], [м], [ф]? Відповідь. Вони губні, бо творяться зближенням губ або нижньої губи з верхніми зубами. Запитання. Чим різняться пари б і п, д і т, з і с, ж і ш, дз і ц, дж і ч? Відповідь. Участю голосу, перші дзвінкі, другі глухі, а [ф] пари не має. Сонорні приголосні, наприклад [в], [й], [р], [м], [н], складаються з голосу й шуму з перевагою голосу. За способом творення розрізняють зімкнені, щілинні, зімкнено-щілинні (африкати) і дрижачі, а [й] завжди м’який. Продукт активності. Учні разом складають алгоритм характеристики приголосного у чотири кроки. Перший крок, участь голосу і шуму. Другий, місце творення. Третій, спосіб творення. Четвертий, твердий чи м’який. Зразок для класу. Звук [ч] глухий шумний, передньоязиковий, зімкнено-щілинний, твердий.
Закріплення — 9 хв
Учитель: Дає завдання з розділу «Завдання для закріплення», організовує перевірку.
Учні: Виконують завдання письмово й усно, звіряють відповіді.
Рефлексія — 4 хв
Учитель: Пропонує прийом і повертає клас до проблемного питання.
Учні: Письмово відповідають на проблемне питання, решту говорять усно.
Домашнє завдання — 2 хв
Учитель: Оголошує й коротко пояснює домашнє завдання.
Учні: Записують завдання в щоденник.
Завдання для закріплення
Назвіть голосні звуки за ознаками й доповніть їхню характеристику тими ознаками, яких не названо. 1) Звук високо-середнього підняття. 2) Огублений звук середнього підняття. 3) Звук переднього ряду середнього підняття. 4) Огублений звук високого підняття.
Відповідь
1) [и], звук переднього ряду, неогублений. 2) [о], звук заднього ряду, огублений. 3) [е], середнього підняття, неогублений. 4) [у], звук заднього ряду, високого підняття, огублений.
Розподіліть слова за першим звуком у три колонки. Перша колонка починається на сонорний приголосний, друга на дзвінкий, третя на глухий. Слова лісоруб, дзвін, сонце, грім, мороз, число, вир, дракон, кит.
Відповідь
Сонорні лісоруб, мороз, вир. Дзвінкі дзвін, грім, дракон. Глухі сонце, число, кит.
У парах схарактеризуйте приголосні звуки [ч] і [м] за алгоритмом із чотирьох кроків.
Відповідь
[ч] глухий шумний, передньоязиковий, зімкнено-щілинний (африката), твердий. [м] сонорний, губний, зімкнений носовий, твердий.
Знайдіть і виправте помилки у двох твердженнях учня. 1) Фонема є одиницею мовлення, а звук одиницею мови. 2) Усі глухі приголосні мають дзвінку пару.
Відповідь
1) Навпаки, фонема є одиницею мови, а звук одиницею мовлення. 2) Помилка, глухий приголосний [ф] пари за дзвінкістю не має.
Диференціація
Сильним: Для пар слів казка і каска, рис і рись, воджу і вожу визначте, якою ознакою різняться їхні відповідні приголосні звуки, і складіть власну пару слів, що різняться однією ознакою. Очікувана відповідь. Казка і каска різняться дзвінкістю [з] і [с], рис і рись твердістю [с] і м’якістю [с’], воджу і вожу способом творення, бо [дж] є африкатою, а [ж] щілинним.
Підтримка: Опора. Зразок характеристики голосного [а] низького підняття, заднього ряду, неогубленого. Зразок характеристики приголосного [д] шумного дзвінкого, передньоязикового, зімкненого ротового, твердого. Користуючись зразком, схарактеризуйте інші звуки з вашої роботи.
Домашнє завдання
Базове: Опрацювати §7 і §8 підручника (с. 44–52), вивчити класифікацію голосних і приголосних звуків. Виконати вправи 54 і 56 з підручника (Хто швидше).
За вибором: Записати 2–3 тексти українських народних пісень і зробити спостереження над частотою голосних і приголосних, розрахувавши відсоток (Караман, с. 41).
Рефлексія
Прийом «Одне речення». Письмово, 2 хвилини. Кожен відповідає в зошиті на проблемне питання уроку одним-двома реченнями. Усно, 2 хвилини. Двоє-троє учнів читають відповіді, клас дописує, яку одну ознаку звука він запам’ятав найкраще. Очікувана відповідь на питання. Кожен мовець вимовляє звук по-своєму, але в пам’яті мовців є одна фонема з набором розрізнювальних ознак, і зміна навіть однієї ознаки дає інше слово.
Історична довідка
Перші праці з фонетики української мови з’явилися в 60–70-х роках XIX століття, а найбільший розвиток ця галузь мовознавства мала в 50–60-х роках XX століття (Ворон, Солопенко, с. 44). У середині XIX століття лінгвісти почали вивчати мовлення технічними засобами й побачили безліч різних звуків, а впорядкувати цей хаос допомогло поняття фонеми (Ворон, Солопенко, с. 44).
Місце уроку в темі
Попередній урок: Місце фонетики та орфоепії в системі мови, з історії української фонетики (§6)
Наступний урок: Склад і наголос, види наголосу та норми наголошування слів
Часті запитання
Чим фонема відрізняється від звука?
Фонема є одиницею мови, абстрактною і сталою, вона існує в уяві мовців. Звук є одиницею мовлення, конкретним фізичним явищем, яке чути і яке залежить від сусідніх звуків та від мовця (Ворон, Солопенко, с. 44–45). Тому в слові футбол ми чуємо звук [д], а він представляє фонему /т/.
Скільки в українській мові голосних і приголосних звуків?
В українській мові 6 голосних звуків [а], [о], [у], [е], [и], [і] і 32 приголосні звуки (Караман, с. 41). Разом вони утворюють 38 фонем, з яких 6 голосних і 32 приголосні (Ющук, с. 88).
За якими ознаками класифікують голосні звуки?
Голосні класифікують за рядом (передній чи задній), за ступенем підняття язика (низьке, середнє, високо-середнє, високе) та за участю губ (огублені й неогублені). Огубленими є тільки [о] і [у] (Ворон, Солопенко, с. 45).
Як охарактеризувати приголосний звук?
Приголосні характеризують за участю голосу і шуму (сонорні, дзвінкі, глухі), за місцем творення, за способом творення і за твердістю або м’якістю (Ворон, Солопенко, с. 49–52). Наприклад, [ч] є глухим шумним, передньоязиковим, зімкнено-щілинним і твердим.
Чому в слові футбол пишемо т, а чуємо д?
Перед дзвінким [б] звук [т] вимовляється як [д]. Але цей звук [д] представляє фонему /т/, а сама фонема залишається сталою (Ворон, Солопенко, с. 45). Тому в написанні зберігається буква т.
Що таке сильна й слабка позиція фонеми?
У сильній позиції всі ознаки фонеми чути виразно, у слабкій фонема втрачає якусь ознаку або зовсім не чується. У слові зелень наголошена перша [е] стоїть у сильній позиції, а ненаголошену другу [е] можна сплутати з [и] (Ющук, с. 89).
Джерела
- Ворон, Солопенко. Українська мова, 10 клас, с. 43–59
- Ющук. Українська мова, 10 клас, с. 86–90
- Караман. Українська мова, 10 клас, с. 40–43
Цей самий матеріал в інших форматах
Не знайшли потрібну тему?
Напишіть предмет, клас і тему. Зробимо матеріал для вас позачергово, безкоштовно, і повідомимо, коли він буде готовий.
Далі відкриється безкоштовна реєстрація кабінету вчителя, запит збережеться автоматично.
Створіть кабінет і проводьте тести з класом за посиланням
Перевірка автоматична, результати всього класу в одному місці, готові контрольні з 10 предметів, конструктор завдань і перетворення PDF або Word на інтерактивний урок. Потрібної теми немає? Зробимо на запит.
