Самостійна робота «Зміни приголосних під час словотворення» з української мови для 10 класу

В. калушський, ужгородський, овруцький

Помилку допущено в рядку з прикметником калушський. Від слова Калуш прикметник утворюється зі звукосполученням ськ, бо приголосні ш і с зливаються в один звук, тому правильно калуський. В інших рядках приголосні змінено за правилом, наприклад Рига дає ризький, Гадяч дає гадяцький, Овруч дає овруцький, а в слові ужгородський буква д зберігається.

А. товариство; Б. убозтво; В. каліцтво

Правильно написано слова каліцтво, убозтво і товариство, бо перед суфіксом -ств- приголосні к, г і ш змінюються за правилом. Слова козакство, ткачство і птахство написано хибно, бо правильно козацтво, ткацтво і птаство.

Б → Г → В → А

Спочатку потрібно знати твірне слово. Далі перевіряють, чи воно не виняток, бо в винятках приголосний не змінюється. Лише коли виняток не виявлено, визначають групу кінцевого приголосного, а наприкінці записують сполуку, яка відповідає цій групі.

1 — Г, 2 — А, 3 — В, 4 — Д

У слові паризький приголосний ж змінився на з. У слові козацький приголосний к змінився на ц. У слові чеський приголосний х зник перед с. Слово тюркський є винятком, бо приголосний к не змінюється. Слово кінський не ілюструє жодного з цих правил, бо в ньому м’який знак не ставиться.

1 — В, 2 — Б, 3 — Д, 4 — А

У слові молодецтво приголосні ц і с зливаються, і це видно на письмі. У слові людський чується дз, але пишемо д. У слові студентський т не вимовляється, проте пишеться. У слові лисянський випадає к твірної основи Лисянка.

А. Мандрівники відвідали запорізьку ГЕС і празький музей.

Без помилки побудовано речення про запорізьку ГЕС і празький музей, бо г і з перед суфіксом дають зьк. У реченні про легенду має бути волоську, бо х і с зливаються в с. У реченні про верстат має бути ткацький, бо ч змінюється на ц. У реченні про дарунки має бути кагарлицькі, бо к змінюється на ц.

Б. меццький, волоський, бердичівський

Помилку допущено в рядку зі словом меццький. Воно утворене від назви Мекка, а це виняток, тому приголосний не змінюється і правильно меккський. В інших рядках приголосні змінено за правилом. Наприклад, француз дає французький, юнак дає юнацтво, Донецьк дає донецький.

А. казахський; В. ламаншський; Г. тюркський

Приголосний не змінюється в словах тюркський, казахський і ламаншський, бо це іншомовні слова-винятки. У слові козацький к змінилося на ц, у слові паризький ж змінилося на з, у слові чеський х зникло перед с.

В → Г → А → Б

Спочатку записують твірне слово. Потім помічають, що перед закінченням стоїть буква к після приголосного. Далі цю букву відкидають, а вже до основи, що залишилася, додають суфікс і закінчення. Так виходить прикметник камчатський.

1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Б

У слові боягузький приголосний з стоїть перед ськ. У слові гадяцький ч змінилося на ц. У слові птаство х зникло перед с. Слово баскський є винятком, бо к не змінюється. Слово генеральський не ілюструє жодного правила, бо після л м’який знак пишеться.

1 — Г, 2 — А, 3 — Б, 4 — В

У слові кавказький з і с зливаються в зьк, і це видно на письмі. У слові братський чується ц, але пишемо т. У слові туристський т не вимовляється, проте пишеться. У слові знам’янський випадає к твірної основи Знам’янка.

Г. Туристи побували в харківському музеї й оглянули львівський собор.

Без помилки побудовано речення про харківський музей і львівський собор, бо в цих словах приголосні основи не змінюються. У реченні про вокзал має бути ризький, бо г перед суфіксом дає зьк. У реченні про сувеніри має бути лютізькі, бо ж дає з. У реченні про ГЕС має бути запорізькою, бо ж дає з.