Презентація «Текст: будова, стилістика та редагування» з української мови для 10 класу

Почніть із запитання, чи завжди ми перечитуємо власний текст перед тим, як його здати. Наголосіть, що сьогодні працюємо з описом природи, тому на обкладинці саме Черемош із повісті Михайла Коцюбинського. Заголовок охоплює три різні вміння, і кожне з них будемо перевіряти окремо. Типова помилка учнів у тому, що редагуванням вони називають лише виправлення орфографії.

Прочитайте уривок уголос з інтонацією мисливця, діти швидко почують недоладність. Спитайте, чи можна йти очеретом і водночас злазити з дуба, і чому звір після пострілу в лоб живий. Зверніть увагу й на те, що оповідач двічі присягається, ніби не розгубився, і одразу питає, коли ж він розгублюється. Правильні відповіді: розповідь нелогічна, у ній є суперечності, мова не досить багата й неточна, частина висловлювань недоречна. Підсумуйте, що гумор тут виникає саме з порушення вимог до тексту, які ми далі назвемо. Послідовність дій мисливця з рушницею й фінкою якраз логічна, тому її як суперечність не подавайте.

Попросіть учнів назвати ознаки тексту, не підглядаючи, і лише потім відкрийте клітинки. Зверніть увагу на походження слова, воно допомагає запам'ятати метафору тканини. Типова помилка: учні плутають членованість із зв'язністю і кажуть, що це те саме. Наведіть простий приклад, абзац про гори поділено на речення, це членованість, а кожне речення продовжує думку попереднього, це вже зв'язність. Визначення й ознаки подано за §15 підручника Заболотного.

Проведіть паралель із власним письмом, спершу ми шукаємо потрібні слова, потім складаємо речення, а вже наприкінці виправляємо. Наголосіть, що план не є чимось незмінним, його можна уточнювати під час роботи. Запитайте, на якому етапі учні зазвичай зупиняються, коли пишуть твір. Відповідь зазвичай сумна: на другому, тому й залишаються орфографічні та стилістичні огріхи.

Ці три умови стануть для класу переліком для перевірки під час наступної вправи. Спитайте, чи буває так, що матеріалу багато, а тема все одно не розкрита. Підведіть до думки, що кількість фактів не дорівнює переконливості. Типова помилка, учень переказує джерело замість того, щоб доводити власну думку.

Правильні відповіді: «єю» → «нею», «любий житель» → «кожен житель», повтор «спостерігають» прибираємо, кінцівку дописуємо: «...закінчують твори перемогою добра». Також «не запропонувавши нічого взамін» краще замінити на «не вимагаючи нічого взамін», а «вважали добро одним з... якостей» — на «вважали доброту...». Не диктуйте готовий варіант, дайте дві-три хвилини на самостійну правку. Виправляти треба і граматику, і логіку. Найчастіше діти не помічають обірваного речення, бо воно стоїть у кінці абзацу.

Покажіть, що кожну помилку видно лише тоді, коли порівнюєш написане з нормою. Запитайте, чому повтор двох «спостерігають» так ріже слух. Підсумуйте, що редагування вимагає порівняння, а не лише читання. Конкретні виправлення вправи з попереднього слайда проговоріть усно: «єю» → «нею», «любий житель» → «кожен житель», повтор «спостерігають» прибираємо, кінцівку дописуємо «...закінчують твори перемогою добра».

Готовий висновок: остаточний текст зберіг найсильніші образи й позбувся розрізненості. Дайте класу прочитати обидва варіанти й заповнити таблицю самостійно. Зверніть увагу, що в записах дев'ять окремих пунктів, а в остаточному варіанті всі образи зведено в одну картину, яку Іван бачить згори. Типова помилка, учні вважають, що письменник просто скоротив текст. Насправді він змінив точку зору й підпорядкував деталі одному поглядові.

Правильні відповіді: увійшли «синє дихання чорних лісів», «кипів холодний Черемош», царинки, що, мов дзеркала, блищали в рамках дерев, і смереки, які спускають сум у Черемош. Прибрано «пінисту сваволю потоків», «гори вікують у такій тиші» і порівняння Черемошу з ситим волом. До кроку 4 готовий висновок: чорнові записи подають окремі розрізнені речення й загальні фрази без опори, а в остаточному тексті образи зведено в одну картину з висоти і думка розгортається послідовно. Підкресліть, що редагування не переписує все підряд, а відбирає те, що працює на одну картину.

Це головний орієнтир третього етапу, тому варто записати його в зошит. Поясніть на прикладі, що означає стильовий різнобій, коли в описі природи раптом з'являється канцелярський зворот. Спитайте, яку з трьох перевірок найлегше зробити й чому. Діти зазвичай називають правопис, а найважче їм дається саме точність думки й образу.

Покажіть стрілки й запитайте, у який бік рухається робота автора на першому етапі. Правильна відповідь — від змісту до слова, бо спершу автор добирає вислови, які відповідають темі, задумові й меті. Зверніть увагу, що зворотний рух теж діє, вдалий образ може підказати нову думку. Типова помилка, учні вважають стиль чимось зовнішнім, прикрасою, а не наслідком змісту.

Запитайте, чи доводилося їм кидати читати текст, у якому багато слів і мало змісту. Підкресліть фразу підручника: чим більше слів, тим важче збагнути, що хотів сказати автор. Наведіть приклад стильового різнобою, коли в художньому описі з'являється «на даному етапі». Типова помилка, учні виправляють багатослівність лише скороченням речень, а не перевіркою, чи потрібна ця думка взагалі.

Прочитайте речення вголос, щоб клас почув образність. Спитайте, які слова тут ужиті не в прямому значенні. Підкажіть, що «не розлий вода» означає нерозлучних друзів, а «серце вискакує з грудей» — сильне хвилювання. Типова помилка: учні розуміють фразеологізм буквально й не бачать, що він працює як один образ.

Правильні відповіді: «брати на ум» означає «засвоювати, запам'ятовувати», а «не бери на ум» у Франковому реченні — «не засвоюй, не переймай» (не переймай злої науки); «серце ледве не вискакує з грудей» — передає сильне хвилювання; «не розлий вода» — нерозлучні товариші. Типова помилка — замінювати фразеологізм першим словом, що спало на думку, і губити відтінок.

Правильна відповідь — «Добирає слова й вислови до теми та мети». Розділові знаки, скорочення й перевірка стилю належать до третього етапу, під час шліфування. Типова помилка: учні поспішають і вибирають правопис, бо звикли, що саме там шукають помилки. Нагадайте, що підготовчий етап стосується задуму й слова, а не виправлень.

Правильна відповідь — зв'язність, бо саме вона забезпечує рух думки від речення до речення. Інформативність стосується обсягу даних, членованість поділу на частини. Типова помилка: учні вибирають інформативність, бо чують слово «інформація» в запитанні. Прочитайте формулювання ще раз і наголосіть на словах «продовжує й доповнює».

Спитайте клас, яка з трьох опор була для них найскладнішою, і чому. Нагадайте, що тема вважається розкритою, коли нема нічого зайвого і нема суперечностей у міркуваннях та описах. Запропонуйте вдома перевірити власний попередній твір за цими трьома опорами. Типова помилка: учні вважають підсумок чимось окремим від практики, хоча це той самий перелік для перевірки.

Поясніть, що конспект пишеться для того, щоб потім за ним можна було якомога точніше відтворити зміст усього тексту. Нагадайте поради з підручника: окремі слова записують скорочено, важливі думки виділяють, поля залишають широкі. Типова помилка, учні переписують абзаци дослівно, і конспект стає копією статті. Наступний урок почніть із перевірки кількох конспектів і обговоріть, чи зручно за ними відтворювати текст.