Презентація «Уживання великої букви» з української мови для 10 класу

Почніть із фото на весь слайд і запитайте, як клас запише назву храму. Хтось запропонує два великі слова, хтось одне, і це гарна точка відліку. Не виправляйте одразу, скажіть, що відповідь знайдемо протягом уроку. Зверніть увагу на формулу § 38 у куті, це номер параграфа підручника.

Чотири назви дібрані так, щоб показати різні правила. У Запорізькій області велика літера лише в першому слові, бо область це родове поняття. У назві літака «Мрія» з'являються лапки, а день народження пишемо з малої літери. Дайте класу хвилину на версії в зошиті й переходьте до системи правил.

Комірки узагальнюють чотири випадки вживання великої літери. Скажіть, що рішення завжди два, спершу визначаємо тип назви, потім велику літеру й лапки. У першій групі розрізняйте держави (кожне слово) і посади (перше слово та власні імена). У другій групі велика літера лише в першому слові, навіть якщо назва довга. Типова помилка учнів, писати з великої кожне слово в назві музею чи храму.

У назвах держав і найвищих державних органів великими є всі слова. У назвах посад велику літеру має перше слово та власні імена: Президент України, Генеральний секретар ООН. У назві адміністративної одиниці на зразок Запорізька область родове слово область пишемо з малої. Запитайте, як клас запише назву нашої держави в офіційному документі.

Відповіді для перевірки. проспект Миру, велика літера в слові Миру, бо це власна назва. Володимир Великий, обидва слова великі, це історичне ім'я. Чумацький Шлях як астрономічна назва має дві великі літери й пишеться без лапок, а чумацький шлях з малої це давній шлях. Сіверський Донець показує складну географічну назву, а газета «Літературна Україна» назву видання в лапках.

Це друга група, де велика літера лише в першому слові. Підкресліть, що родове слово (район, музей, собор, залізниця) входить у назву, але пишеться з малої літери. Софійський собор і Золоті ворота добре знайомі учням, на них зручно тренувати правило. Типова помилка — Софійський Собор з двома великими.

Різницю показує причина написання. Шевченківська премія названа на честь Тараса Шевченка, тому прикметник має велику літеру. У сполуці шевченківські традиції прикметник відносний, не «на честь» і не «імені», тому літера мала. Додайте присвійні прикметники, Шевченків «Заповіт» і Назарова книжка, у них теж велика літера.

У назвах свят і знаменних дат велику літеру має перше слово та власні імена. Благовіщення і День учителя показують релігійне і професійне свято. В Акті проголошення незалежності України великі перше слово й назва країни. Побутову дату день народження пишемо з малої літери, і це найчастіша помилка в зошитах.

Відповіді для обговорення. Голосіївський ліс має велику літеру в першому слові. У сполуці житловий комплекс «Ярославів град» родове слово з малої, назва в лапках, а всередині лапок велика лише в слові Ярославів; град — родова назва. Полярна зірка має велику літеру лише в першому слові, зірка — родова назва. Генеральний секретар ООН — назва міжнародної посади, а шевченківські традиції — загальна назва з малої літери.

Матриця показує, що лапки і велика літера — це два різні рішення. У сполуці Шевченків «Заповіт» великі обидва слова: присвійний прикметник і назва твору, а лапки — лише навколо «Заповіт». У назві храму Софійський собор велике лише перше слово і лапок немає. Запитайте, чому друге слово в назві собору є загальною назвою.

Лапки ставимо в назвах творів, газет, журналів, кінофільмів, транспорту, станцій метро, а також у багатьох назвах нагород. Залізничні станції та вокзали пишемо без лапок, тому станція Фастів. У нагородах буває по-різному: медаль «За бойові заслуги» в лапках, а орден князя Ярослава Мудрого без лапок, бо назва узгоджується з родовим словом. Релігійні книги Біблія, Євангеліє пишемо без лапок.

Ці рядки взяті з вправи, де учні виправляють помилки. Найчастіше забувають другу велику літеру в назві Верховна Рада України. Софійський собор навпаки пишуть із двома великими, а правильно лише перше слово. Назви цукерок потребують лапок, а Хмельниччина як назва краю пишеться з великої літери.

Відповіді для перевірки. «Заповіт» — це назва твору, тому велика літера й лапки. Остап Вишня — псевдонім Павла Губенка, обидва слова з великої літери. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції, тут великі всі слова. ахіллесова п'ята — фразеологізм, тому обидва слова з малої літери.

Правильна відповідь — Верховна Рада України, у назві найвищого державного органу великі всі слова. Софійський Собор має помилку в другому слові, там потрібна мала літера. У назві цукерок бракує лапок і великої літери, правильно цукерки «Пташине молоко». Хмельниччина як назва краю пишеться з великої літери.

Правильна відповідь — медаль «За бойові заслуги», назва медалі береться в лапки. Орден князя Ярослава Мудрого пишемо без лапок, бо назва узгоджується з родовим словом. Залізничні станції пишемо без лапок, станція Фастів. Релігійні книги теж без лапок, Біблія.

Підсумок збирає правила в три гілки. Спитайте, яке рішення учень ухвалює першим, тип назви чи велику літеру. Нагадайте, що свята й дати стоять окремо, а день народження пишемо з малої літери. Ця схема стане опорою для домашнього самодиктанту.

Домашнє завдання має два варіанти, самодиктант і есе-портрет. Для самодиктанту досить десяти власних назв з екскурсії до краєзнавчого музею, сумнівні варто підкреслити й пояснити. Есе-портрет «Борис Гаврилишин і його мрії» спирається на вправу 415. Нагадайте, що наступний урок почнеться з перевірки самодиктантів.