Презентація «Фразеологізми: значення, походження та вживання» з української мови для 10 класу

Починаємо з питання, чому кіт наплакав означає дуже мало, і не поспішаймо з означенням. Нехай учні самі скажуть, що значення звороту не складається зі значень слів кіт і наплакати. Наприкінці уроку повертаємось до цього фото й питаємо, які ще звороти з назвами тварин вони знають. Типова помилка: школярі намагаються пояснити зворот через пряме значення кожного слова.

Показуємо три звороти й просимо сказати, що в них спільного: кожен уживається готовим, має цілісне значення й не твориться щоразу заново. Значення називаємо самі або підводимо до них: накивати п’ятами означає втекти, кіт наплакав означає дуже мало, тримати язик за зубами означає мовчати. Потім підводимо до терміна фразеологізм. Помилка, яку варто озвучити: діти шукають логіку в словах п’ятами чи наплакав і губляться.

Тут даємо означення з підручника й одразу три властивості. Наголошуємо, що зворот не будуємо заново, а дістаємо з пам’яті готовим. Звертаємо увагу на багатозначність очі витріщити, бо далі учні шукатимуть синоніми й антоніми. Типова помилка: вважати фразеологізмом будь-яке образне словосполучення, вигадане на уроці.

Проходимо п’ять ознак по черзі, до кожної показуємо приклад. Питаємо, чи можна замінити слово в звороті тримати язик за зубами на інше, і підводимо до сталості складу. Ознака про одну синтаксичну функцію стане в пригоді на наступному слайді. Помилка: учні підкреслюють кожне слово звороту окремо.

Заповнюємо таблицю разом з класом, коментуючи кожен рядок. Ключове протиставлення в тому, що у фразеологізмі не можна міняти слова й порядок, а у вільному словосполученні можна. Звертаємо увагу на останній рядок, бо саме він визначає пунктуацію й розбір речення. Помилка: діти вважають, що вільне словосполучення взагалі не має значення, і плутають його з набором випадкових слів.

Списуємо речення, розкриваючи дужки, і підкреслюємо звороти як один член речення. Відповіді: і хліб і до хліба (усе необхідне), перцю давати (сварити, карати), як Пилип із конопель (не до речі, несподівано), ні в сих ні в тих (розгублений), дерти носа догори (зазнаватися). У реченні з Пилипом із конопель звертаємо увагу на написання казна-що через дефіс. Помилка: зворот розривають на частини й підкреслюють окремо.

Подаємо чотири типи й одразу приклади з підручника. Просимо помітити, що межа між зрощенням і єдністю проходить там, де образ ще вгадується. Вирази вирізняємо за тим, що кожне слово в них має звичайне значення. Помилка: прислів’я зараховують до зрощень, бо не бачать різниці між стійкістю й невмотивованістю.

Сортуємо звороти з вправи 246, починаючи з найпрозоріших випадків. Зразки відповідей: зрощення це накивати п’ятами й теревені правити, єдності це тримати камінь за пазухою і пальцем у небо, сполучення це дати відсіч і надати відповідь, вирази це Крапля камінь точить і Гроші не пахнуть. Решту висловлювань клас розбирає самостійно, потім звіряємо. Помилка: учні квапляться й записують крилаті вислови до єдностей.

Показуємо, як побутове спостереження стає загальним зворотом. Питаємо, з якого ремесла прийшли спіймати на гачок і під один гребінець, і підводимо до думки про джерело. Окремо зупиняємось на запозиченнях, зокрема на звороті тут собака зарита. Помилка: дослівний переклад польського чи російського звороту, який дає безглузде речення.

Розподіляємо звороти за джерелами. Відповіді: скринька Пандори, яблуко незгоди, прокрустове ложе й нитка Аріадни походять з античних міфів і літератури, іудині срібники, вмивати руки, друге пришестя й вавилонське стовпотворіння з Біблії, на два фронти, грати першу скрипку, зміна декорації й піднести на щит з мови професій, Бути чи не бути?, Прийшов, побачив, переміг, Іду на ви та Борітеся, поборете з висловлювань видатних людей. Просимо пояснити, як саме слово підказало джерело. Помилка: усі звороти з іменами зараховують до міфів.

Коротко розповідаємо, що значення звороту не вигадують, а перевіряють за словником. Звертаємо увагу на цифри: 1627 рік, чотири томи Грінченка, 135 тисяч слів в одинадцятитомнику. Питаємо, чому електронна система має окремий розділ «Фразеологія». Помилка: учні шукають зворот не за заголовним словом словникової статті.

Порівнюємо три стилі й питаємо, чому в науковому тексті не доречний жартівливий зворот. Підкреслюємо, що книжні фразеологізми часто втрачають образність і працюють як терміни. У розмовно-побутовому стилі переважає іронічно-знижене забарвлення, тому в діловому тексті воно недоречне. Помилка: учень ставить народний жартівливий зворот у діловий лист.

Розбираємо кожне речення з учнівських творів і шукаємо, що саме зруйновано. Відповіді: дати гарбуза, очі на лоба лізуть, зарити талант у землю, мовчати як риба, олімпійський спокій. Наголошуємо, що міняти можна лише той компонент, який у звороті справді варіативний. Помилка: учні виправляють зворот, але лишають його розірваним іншими словами.

Правильна відповідь: античні міфи, підручник подає яблуко незгоди саме серед міфологічних зворотів. Після відповіді просимо назвати ще два звороти з цієї групи, наприклад прокрустове ложе чи нитка Аріадни. Помилка: зворот зараховують до Біблії через слово яблуко.

Правильна відповідь: фразеологічне зрощення, підручник подає цей зворот серед прикладів зрощень. Пояснюємо, що значення «вести пусті розмови» не випливає зі значень компонентів. Просимо порівняти зі зробити з мухи слона, де образ ще вгадується. Помилка: зворот записують до виразів, бо він звучить як приказка.

Збираємо урок в одну схему й просимо учнів відтворити її з пам’яті. Питаємо, до якої гілки належить робота зі словником і чому. Звертаємо увагу, що будова й походження не залежать одне від одного. Помилка: учні змішують типи будови з джерелами походження.

Записуємо домашнє завдання й коротко пояснюємо кожну вправу. У вправі 251 вимагаємо фразеологізм у кожному реченні, інакше розповідь перетвориться на звичайний текст. У вправі 253 наголошуємо, що дослівний переклад не годиться, потрібен український відповідник. Вправа 254 — на с. 167. Помилка: у розповіді «Мій ранок» учні ставлять звороти підряд і текст втрачає сенс.