Конспект уроку «Походження та розвиток української мови. Діалекти» з української мови для 10 класу
- Тип
- Конспект уроку
- Клас
- 10 клас
- Предмет
- Українська мова
- Етапів
- 7
- Тривалість
- 45 хв
Файл для друку: хід уроку, завдання з відповідями, безпека.
- PDF для друку
- Нотатки для вчителя
- Тести класу за посиланням у кабінеті
- Свій PDF або Word стає інтерактивним уроком
Кабінет вчителя безкоштовний, картку не питаємо.
Конспект на 45 хвилин для 10 класу. У ньому сім етапів із хронометражем, три активності у вивченні нового, чотири завдання на закріплення з відповідями та диференціація. Підійде вчителю на урок, а учневі для самоперевірки після нього. Поставте проблемне питання на мотивації, зберіть відповіді в таблицю наріч і поверніться до питання на рефлексії.
«Діалект, а ми його надпишем міццю духу і огнем любови» — І. Франко
Мета уроку
Знаннєві
- Учень/учениця називає чотири періоди розвитку української мови та їхні хронологічні межі.
- Учень/учениця записує означення територіального діалекту, соціального діалекту та наріччя.
- Учень/учениця називає три наріччя української мови та по одній їхній ознаці.
Діяльнісні
- Учень/учениця співвідносить мовне явище з наріччям за його ознакою.
- Учень/учениця добирає літературні відповідники до діалектних слів.
- Учень/учениця знаходить і виправляє в реченні діалектні форми, що порушують літературну норму.
Ціннісні
- Учень/учениця усвідомлює, що діалекти є джерелом збагачення літературної мови й частиною національної культури.
- Учень/учениця усвідомлює значення мовної норми для спільного спілкування.
Проблемне питання уроку
Чому форми ходе й керниця вважають відхиленням від літературної норми, а діалекти називають історичною базою літературної мови?
Базові поняття і терміни
праслов’янська мова, літературна мова, територіальний діалект, соціальний діалект, наріччя, діалектизм.
Міжпредметні зв'язки
- Історія України — періоди розвитку мови пов’язані з княжою добою, Великим Литовським князівством і козацькою добою
- Українська література — «Енеїда» І. Котляревського як початок нової літературної мови, вірш І. Франка про діалект
Обладнання та реактиви
- підручник з української мови для 10 класу (Караман), § 5–7 і § 11
- слайд із таблицею «Три наріччя української мови» (ознаки та приклади)
- зошити, проєктор
Демонстрації
Слайд із трьома парами ходить і ходе, народ і нарід, криниця і керниця
що одна форма літературна, а друга живе в говорах
Таблиця наріч із ознаками й прикладами (молодая береза, зроби мі, ходе)
що кожне наріччя має власні риси у вимові, граматиці й лексиці
Слайд із діалектними словами (газда, смерека, маржина, калабатина, варги) і літературними відповідниками
що в діалектних слів є літературні пари
Безпека
- Під час роботи в парах не пересувати парти, стільці відсувати без шуму, щоб не зачепити сусідів.
- Слайди з таблицею показувати з одного місця, не стояти між проєктором і екраном, кабелів не торкатися.
- Під час усного опитування відповідати з місця, до дошки без потреби не виходити.
- Смартфони лежать у сумках, пошук слів в інтернеті на уроці не потрібен.
Що відкриває безкоштовний кабінет
З PDF або Word в інтерактивний урокЗавантажте свій файл із завданнями, кабінет перетворить його на онлайн-тест з автоперевіркою.
Конструктор тестів за 5 хвилинСкладіть тест із власних запитань і видайте класу за посиланням.
Автоперевірка та журнал класуУчні проходять без реєстрації, результати й типові помилки класу в одному місці.
Матеріал на запит позачерговоПотрібна тема, якої немає на сайті? Замовте, зробимо для вас безкоштовно.Картку не питаємо, реєстрація за дві хвилини.
Структура уроку
- Організаційний момент — 1 хв
- Актуалізація — 5 хв
- Мотивація — 3 хв
- Вивчення нового — 21 хв
- Закріплення — 9 хв
- Рефлексія — 4 хв
- Домашнє завдання — 2 хв
Хід уроку
Організаційний момент — 1 хв
Учитель: Вітає клас, перевіряє готовність до уроку, оголошує тему й організовує письмову роботу в зошитах.
Учні: Вітаються, готують зошити й підручники, записують тему уроку.
Зміст етапу
Учитель оголошує тему «Походження та розвиток української мови. Діалекти» і просить записати дату й тему.
Актуалізація — 5 хв
Учитель: Проводить мозковий штурм. Читає запитання, чекає 30 секунд на письмову відповідь і зачитує правильну.
Учні: Кожен письмово одним рядком у зошиті відповідає на запитання, звіряє відповіді.
Зміст етапу
Запитання 1. Яку слов’янську мову підручник називає особливо близькою до української? Відповідь. Сербську. Запитання 2. Яке закінчення мають дієслова першої особи множини в українській, сербській і словенській мовах? Відповідь. Закінчення -мо, наприклад оремо. Запитання 3. Як в українській і сербській мовах вимовляються приголосні перед е та и? Відповідь. Твердо, наприклад весели, тихи. Запитання 4. На скільки відмін поділяються іменники в обох мовах? Відповідь. На чотири. Запитання 5. Назвіть слово, що є і в українській, і в сербській мові майже з однаковим звучанням. Відповідь. Наприклад гај, вабити, вир, крок, кут, снага, треба.
Мотивація — 3 хв
Учитель: Показує слайд із трьома парами слів, ставить запитання «Яка форма правильна?» і формулює проблемне питання уроку.
Учні: Називають літературні форми, помічають, що друга форма в парі теж чується в мовленні людей, і записують проблемне питання.
Зміст етапу
Учитель показує пари ходить і ходе, народ і нарід, криниця і керниця. Запитання. Яка форма з кожної пари відповідає літературній нормі? Відповідь. Ходить, народ, криниця. Запитання. Чи чули ви другі форми в мовленні людей? Очікувана відповідь. Так, у говорах рідних, знайомих. Учитель формулює проблемне питання «Чому форми ходе й керниця вважають відхиленням від літературної норми, а діалекти називають історичною базою літературної мови?» і повертає клас до нього наприкінці уроку.
Вивчення нового — 21 хв
Учитель: Організовує три активності. Спочатку короткий виклад про періоди розвитку мови, далі робота з текстом про писемність, далі робота в парах із таблицею наріч і спостереження за діалектними словами.
Учні: Заповнюють таблицю періодів, записують факти про писемність, у парах складають таблицю наріч і добирають літературні відповіді до діалектних слів.
Зміст етапу
Активність 1 (6 хв). Робота з текстом (Ворон, Солопенко, § 3, с. 14–16). Учні читають про періоди розвитку мови й у парах заповнюють таблицю із трьох стовпців «період, межі, головне». Праслов’янська мова проіснувала до VII ст. Очікувана таблиця. Протоукраїнський (VII–XI ст.), писемних пам’яток не залишилося, але писемність уже існувала. Староукраїнський (XI–XIV ст.), паралельно жили жива розмовна староукраїнська мова й старослов’янська літературна мова. Середньоукраїнський (кінець XIV, початок XIX ст.), мова стає державною за Великого Литовського князівства, розвиваються наука, література, книгодрукування за козацької доби. Новий (з початку XIX ст.), починається з «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року, Тарас Шевченко найглибше реалізував принцип народності. Підсумок активності. Продукт заповнена таблиця з чотирма рядками. Активність 2 (5 хв). Робота з текстом підручника (Караман, § 6–7, с. 19–23). Учні читають і записують три факти про писемність. Запитання. Яку версію появи писемності подає «Повість временних літ»? Відповідь. Писемність на основі азбуки Кирила і Мефодія прийшла на Русь з Візантії через Болгарію разом із християнством. Запитання. Коли, за більшістю сучасних фахівців, Кирило скомпонував глаголицю? Відповідь. Близько 863 року. Запитання. Які види письма були в українських рукописах? Відповідь. Устав, півустав, скоропис, зразки Остромирове Євангеліє 1056 року і Пересопницьке Євангеліє 1561 року. Продукт активності. Три записані факти про початки писемності. Активність 3 (10 хв). Робота з текстом підручника (Караман, § 11, с. 34–36). Крок 1 (2 хв). Учні записують означення. Територіальний діалект є різновидом національної мови, що слугує засобом спілкування людей, об’єднаних територією. Соціальний діалект є різновидом загальнонародної мови, який уживають у середовищі окремих соціальних, професійних, вікових груп. Наріччя є найбільшою одиницею територіальної диференціації діалектної мови. Крок 2 (4 хв). У парах заповнюють таблицю «наріччя, ознаки, приклад». Північне наріччя, дифтонги [уо], [уе], [уі], тверда вимова [ц], приклад молодая береза, повная хата. Південно-західне наріччя, тверда вимова [р], залишки давніх форм дієслів, приклад зроби мі, пішла-м, братови, коневи. Південно-східне наріччя, пом’якшення шиплячих, закінчення -е замість -ть, приклад ходе, носе, просе. Крок 3 (4 хв). Спостереження за прикладами. Запитання. Що спільного в словах кайстра, колиба та що відмінного від слів калабатина, варги, бузько? Відповідь. Перші належать до назв, пов’язаних з етнографічними особливостями носіїв говірок, а другі є діалектними назвами відомих у різних регіонах реалій, які мають літературні відповідники: калюжа, губи, чорногуз. Запитання. Які слова з наведеного ряду вам знайомі з мовлення вашої місцевості? Відповіді довільні. Продукт активності. Таблиця наріч і записані означення. Демонстрації. Слайд зі словами газда, смерека, маржина і літературними відповідниками хазяїн, ялина, худоба показують на кроці 3.
Закріплення — 9 хв
Учитель: Організовує виконання чотирьох завдань, збирає відповіді, коментує типові помилки.
Учні: Виконують завдання письмово в зошитах, перевіряють у парах і обговорюють відповіді.
Рефлексія — 4 хв
Учитель: Пропонує прийом «Відповідь на проблемне питання» і спрямовує усну дискусію.
Учні: Письмово відповідають на проблемне питання, усно висловлюють думку з обговорення.
Домашнє завдання — 2 хв
Учитель: Оголошує й пояснює домашнє завдання, відповідає на запитання.
Учні: Записують домашнє завдання в щоденники.
Завдання для закріплення
Визначте, до якого наріччя належать діалектні форми молодая береза, зроби мі, носе.
Відповідь
Молодая береза належить до північного наріччя, зроби мі до південно-західного, носе до південно-східного.
Доберіть літературні відповідники до діалектних слів смерека, газда, калабатина, варги, бузько.
Відповідь
Смерека відповідає слову ялина, газда слову хазяїн, калабатина слову калюжа, варги слову губи, бузько слову чорногуз.
Визначте, до якої групи лексичних діалектизмів належать слова кайстра й ізвір.
Відповідь
Слово кайстра належить до назв, пов’язаних з етнографічними особливостями носіїв говірок. Слово ізвір є діалектною назвою відомої реалії, яка має літературний відповідник яр.
Відредагуйте речення «Він ходе до школи й просе вчителя про допомогу», замінивши діалектні форми літературними.
Відповідь
Він ходить до школи й просить учителя про допомогу.
Диференціація
Сильним: Прочитайте речення «Люди часом люблять посмішкуватися з іншого, то й призвішкуються». Знайдіть діалектизми та доберіть до них літературні відповідники, поясніть, чому вони створюють колорит мовлення персонажа.
Підтримка: Скористайтеся опорою. Зразок. Слово колиба («житло чабанів, лісорубів») належить до першої групи лексичних діалектизмів, бо є назвою, пов’язаною з етнографічними особливостями носіїв говірки, і не має одного літературного відповідника. За цим зразком визначте, до якої групи належить слово гемби (губи), і запишіть його літературний відповідник.
Домашнє завдання
Базове: Опрацювати § 11 (с. 34–37). Виконати вправу 68 (прочитати й письмово відповісти, яку роль відіграють діалекти в збагаченні літературної мови). Записати 5 діалектних слів з мовлення вашої місцевості або родини й дібрати до них літературні відповідники.
За вибором: На вибір. Скласти діалог у формі запитань і відповідей «Українці, звідки ми і наша мова» за матеріалом § 5, або підготувати повідомлення про літеру ґ (Мелетій Смотрицький).
Рефлексія
Прийом «Відповідь на проблемне питання». Письмово, одним-двома реченнями, учні відповідають на питання «Чому форми ходе й керниця вважають відхиленням від літературної норми, а діалекти називають історичною базою літературної мови?» Очікувана відповідь. Літературна норма вимагає ходить і криниця, але літературна мова взаємодіє з діалектами через усне літературне мовлення й збагачується їхніми словами та формами. Решту обговорюють усно, учні пояснюють, яке діалектне слово з уроку запам’яталося найбільше.
Історична довідка
Літописна версія походження слов’янської писемності говорить, що її принесли Кирило і Мефодій, але існує й думка про дохристиянське походження письма. Мелетій Смотрицький запровадив літеру ґ для передачі зімкненого звука, а Борис Грінченко у «Словарі української мови» (1907–1909) подав близько 300 слів із цією літерою.
Місце уроку в темі
Попередній урок: Українська мова серед слов’янських мов, її близькість до сербської та словенської.
Наступний урок: Писемна і усна форми літературної мови.
Часті запитання
Від якої мови походить українська мова?
Українська мова походить від праслов’янської, спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснувала до VII століття. Із цієї мови поступово виокремилися окремі слов’янські мови, і українська є серед них. Близькість до інших слов’янських мов помітна й досі, наприклад закінчення -мо в дієсловах першої особи множини маємо в українській, сербській і словенській.
На які періоди поділяють історію української мови?
У розвитку української мови виділяють чотири періоди. Це протоукраїнський (VII–XI ст.), староукраїнський (XI–XIV ст.), середньоукраїнський (кінець XIV, початок XIX ст.) і новий (з початку XIX ст. до нашого часу). Новий період пов’язують з виходом «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 році.
Хто створив слов’янську писемність і яка вона була?
За літописною версією, писемність на основі азбуки Кирила і Мефодія прийшла на Русь з Візантії через Болгарію разом із християнством. Більшість сучасних фахівців вважає, що Кирило близько 863 року скомпонував глаголицю. Кирилиця ґрунтується на грецькому алфавіті унціального (уставного) типу, а її автор невідомий.
Чим територіальний діалект відрізняється від соціального?
Територіальний діалект є різновидом національної мови, який об’єднує людей спільністю території. Соціальний діалект уживають у середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення. До соціальних діалектів належить, зокрема, міський сленг.
Скільки наріч в українській мові і чим вони відрізняються?
Територіально українська мова складається з трьох наріч, це північне, південно-західне і південно-східне. Вони відрізняються вимовою, закінченнями слів і діалектною лексикою. Наприклад, для південно-східних діалектів характерні форми ходе, носе, просе, а літературна норма має ходить, носить, просить.
Яке значення мають діалекти для літературної мови?
Літературна мова взаємодіє з діалектами через усне літературне мовлення, яке має діалектну основу. Влучні діалектизми збагачують мову, а емоційно забарвлені діалектні слова можуть набувати літературної нормативності. Водночас вплив літературної мови поступово стирає відмінності між говорами.
Джерела
- Караман. Українська мова, 10 клас, с. 18–37
- Ворон, Солопенко. Українська мова, 10 клас, с. 14–18
Цей самий матеріал в інших форматах
Не знайшли потрібну тему?
Напишіть предмет, клас і тему. Зробимо матеріал для вас позачергово, безкоштовно, і повідомимо, коли він буде готовий.
Далі відкриється безкоштовна реєстрація кабінету вчителя, запит збережеться автоматично.
Створіть кабінет і проводьте тести з класом за посиланням
Перевірка автоматична, результати всього класу в одному місці, готові контрольні з 10 предметів, конструктор завдань і перетворення PDF або Word на інтерактивний урок. Потрібної теми немає? Зробимо на запит.
