Конспект уроку «Службові частини мови та вигук» з української мови для 10 класу

Учитель просить записати дату і тему уроку та повідомляє, що наприкінці уроку клас має відповісти на проблемне питання.

Запитання 1. На які основні групи поділяють частини мови? Очікувана відповідь. На самостійні (повнозначні) і службові, а вигук є окремою частиною мови. Запитання 2. Назвіть п’ять самостійних частин мови. Очікувана відповідь. Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово. Запитання 3. Що означає іменник і на які питання відповідає? Очікувана відповідь. Означає предмет, відповідає на питання хто? що? Запитання 4. Чим повнозначні слова відрізняються від неповнозначних? Очікувана відповідь. Повнозначні слова виражають лексичне значення (предметність, ознаку, кількість, дію), а неповнозначні самостійно його не виражають. Запитання 5. Чи можуть слова переходити з однієї частини мови в іншу? Очікувана відповідь. Так, межі між частинами мови нестійкі, слова можуть утрачати основні ознаки й переходити в іншу частину мови.

Приклад 1 (Коротич). «Ми вірші пишемо про те, як стати біля дум на варті. Ми вірші пишемо, проте ми не завжди тих віршів варті.» Приклад 2 (Т. Шевченко та І. Ле). «На те й лихо, щоб з тим лихом боротись.» і «Що б не сталося, я завжди з вами.» Запитання вчителя. Слова звучать однаково, а пишемо по-різному. Чому однозвучні слова, наприклад щоб і що б, зате і за те, проте і про те, пишуться по-різному? Очікувана реакція. Імовірно, це різні частини мови. Учитель повідомляє, що відповідь діти знайдуть, дослідивши службові частини мови.

Активність 1 (6 хв). Робота з текстом підручника, § 49, с. 264 до 266 (Ворон, Солопенко). Учні читають матеріал про прийменники й у зошиті складають таблицю з рядками «відношення», «походження», «будова». Продукт, заповнена таблиця. Запитання 1. Які відношення виражають прийменники? Очікувана відповідь. Просторові (вітер зі сходу), часові (забарився до вечора), причинові (помилився через неуважність), мети (пішов по воду), способу дії та міри (випив до дна). Запитання 2. Які прийменники непохідні, а які похідні? Очікувана відповідь. Непохідні, наприклад без, над, під, при, між, а похідні утворилися складанням прийменників (поміж, посеред, задля) або переходом інших частин мови (навколо, уздовж, обабіч). Запитання 3. Які прийменники бувають за будовою? Очікувана відповідь. Прості (без, над), складні (поміж, понад, із-за) і складені (під час, згідно з, відповідно до). Запитання 4. Як пишемо складні й складені прийменники? Очікувана відповідь. Через дефіс лише із-за, з-над, з-під, інші складні разом (поміж, понад, посеред), складені окремо (за винятком, з приводу, відповідно до). Демонстрація. Таблиця «Складні та складені прийменники». Активність 2 (7 хв). У парах учні заповнюють таблицю сполучників із трьома колонками «сполучник», «сурядний чи підрядний», «група за значенням», добираючи приклади з підручника. Продукт, таблиця й записані правила. Запитання 1. Яку роль виконують сполучники? Очікувана відповідь. Зв’язують однорідні члени речення та частини складного речення. Запитання 2. Назвіть групи сурядних сполучників. Очікувана відповідь. Єднальні (і, й, та), протиставні (але, проте, зате, однак), розділові (або, чи). Запитання 3. Назвіть групи підрядних сполучників. Очікувана відповідь. З’ясувальні (що, щоб), причинові (бо, тому що), мети (щоб, аби), умовні (якщо, якби), допустові (хоч, хоча), порівняльні (мов, наче, ніби). Запитання 4. Як пишуться складні й складені сполучники? Очікувана відповідь. Складні разом (адже, також, якщо, щоб, зате, тобто), складені окремо кожна частина (так що, тому що, через те що, для того щоб). Мовна задача. Чому виділені слова пишуться по-різному в реченнях «А вдовиця бідна тим часом сльози утирає» і «Тимчасом як одні деревця прийнялися й почали розростатися, інші стояли безлисті»? Очікувана відповідь. У першому реченні тим часом є займенником та іменником і виконує роль обставини, у другому тимчасом як є складеним сполучником, який пишемо за правилом. Демонстрація. Два речення із щоб і що б на слайді. Висновок. Сполучники, на відміну від однозвучних поєднань, можна замінити синонімічними сполучниками (щоб на аби, проте на але, теж на також), вони не є членами речення й не відповідають на питання. Активність 3 (8 хв). Спостереження за прикладами про частки й вигуки та складання алгоритму написання. Запитання 1. Що спільного в словах чи, хіба, невже в реченні «Чи совам зборкати орла?» Очікувана відповідь. Вони вносять у речення відтінок питання, це питальні модальні частки. Запитання 2. Які ще групи модальних часток є в таблиці? Очікувана відповідь. Стверджувальні (так, авжеж), заперечні (не, ні, ані), окличні (що за, ну й), спонукальні (годі, бодай, ну), підсилювально-видільні (навіть, тільки, лише, аж), уточнювальні (саме, якраз, наче), вказівні (це, то, оце, ось). Запитання 3. Яку роль виконують словотворчі й формотворчі частки? Очікувана відповідь. Словотворчі частки створюють нові слова (хто-небудь), формотворчі утворюють умовний і наказовий спосіб (плив би, хай ллються). Запитання 4. Як пишемо частки? Очікувана відповідь. Окремо би (б), же (ж), то, ось, он. Разом де-, аби-, чим-, що-, -сь (деякий, абиякий, колись). Через дефіс казна-, хтозна-, будь-, небудь-, -бо, -но, -таки (будь-що, скажи-бо, подумай-таки). Запитання 5. Що виражає вигук і до яких частин мови його відносять? Очікувана відповідь. Вигук виражає почуття й волевиявлення мовця, але не називає їх, і не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови. Запитання 6. Які групи вигуків є в таблиці і як вони пишуться? Очікувана відповідь. Емоційні (ой, ах, леле), спонукальні (агов, гей), етикету (добрий день, дякую), звуконаслідувальні (ку-ку, бах). Через дефіс повторювані звуки (ох-ох-ох, киць-киць) і їй-богу, окремо будь ласка, до побачення, на добраніч. Демонстрації. Таблиці «Модальні частки» та «Групи вигуків». Конспект учнів. Службові частини мови та вигук не мають лексичного значення. Вигук не є членом речення, але на місці самостійного слова виконує його синтаксичну роль, а звуконаслідувальні слова можуть уживатися як пряма мова.