Тест «Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції» з хімії для 11 класу

Б. він показує, яку частку від теоретично можливого становить реально одержаний продукт; В. його часто називають просто «вихід продукту»; Г. його обчислюють як відношення практичної маси продукту до теоретичної

Відносний вихід продукту реакції η показує, яку частку теоретично можливого реально одержано, і його часто називають просто «вихід продукту». Він стосується продукту, а не реагентів, і через втрати не досягає 100 %.

Б. η (ета)

Відносний вихід продукту реакції позначають грецькою буквою η («ета») і часто називають просто «вихід продукту».

Г. масу, об'єм або кількість речовини продукту

Замість маси продукту для обчислення виходу можна використовувати також його об'єм або кількість речовини. Усі величини стосуються лише продукту.

В. через неможливість здійснити певну хімічну взаємодію до кінця

Втрати цільового продукту часто пов'язані з тим, що певну хімічну взаємодію неможливо здійснити до кінця. Тому продукту отримують менше, ніж дає розрахунок.

Б. η = n(практ.)/n(теор.); Г. η = V(практ.)/V(теор.); Д. η = m(практ.)/m(теор.)

Відносний вихід обчислюють відношенням практичної та теоретичної маси, об'єму або кількості речовини продукту. Величини реагентів для цього не використовують.

А. практичну масу етину

Про практичні величини пишуть так, ніби речовину реально одержано «на руки», тобто запаковано й відправлено на склад.

Б. лише теоретичну

Для обчислень за рівняннями реакцій можна використовувати лише теоретичні величини. Практичну величину або дають в умові, або знаходять множенням теоретичної на η.

Г. перевести у частки від одиниці

Для обчислень зручніше використовувати вихід у частках від одиниці, тому перед розв'язуванням відсотки переводять у частки, як і масову частку розчиненої речовини.

В. V(практ.) = V(теор.) · η

Реально одержаний об'єм дорівнює теоретичному об'єму, помноженому на відносний вихід. Наприклад, 125 л · 0,75 = 93,75 л.

А. V(теор.) = V(практ.) / η

Оскільки вихід менший за 100 %, теоретично мало б утворитися більше продукту, тому практичну величину ділять на η. Наприклад, 56 л / 0,80 = 70 л.

Б → В → А → Г

Молярні маси: M(NH₃) = 17 г/моль, M(C₂H₂) = 26 г/моль, M(C₂H₅OH) = 46 г/моль, M(SO₃) = 80 г/моль. Порядок зростання: амоніак, етин, етанол, сульфур(VI) оксид.

Б. практичний вихід завжди збігається з теоретичним

Практичний вихід завжди менший за теоретичний, бо частина взаємодій не доходить до кінця. Решта тверджень відповідають правилам параграфа.

А. в умові їх пов'язують із пакуванням і відправленням на склад; Б. про них пишуть так, ніби речовину реально одержано «на руки»; В. вони стосуються лише продукту реакції

Практичні величини стосуються реально одержаного продукту, тому в умові їх подають як масу чи об'єм, який треба «запакувати й відправити на склад». За рівнянням обчислюють лише теоретичні величини.

Б → В → А → Г

Спочатку розпізнають практичну величину продукту, потім знаходять теоретичну (V(практ.)/η), далі за рівнянням реакції переходять до реагенту й обчислюють його масу. Саме так розв'язано задачу про одержання етену з етанолу.

Г. 85 %

n(N₂) = 56 л / 22,4 л/моль = 2,5 моль, отже n(теор.)(NH₃) = 5 моль. m(теор.)(NH₃) = 5 моль · 17 г/моль = 85 г. η = 72,25 г / 85 г = 0,85, або 85 %.

В. 80 %

n(CaCO₃) = 250 г / 100 г/моль = 2,5 моль, отже n(теор.)(CO₂) = 2,5 моль і V(теор.) = 56 л. η = 44,8 л / 56 л = 0,8, або 80 %. Типова помилка: забути, що співвідношення 1:1, і поділити об'єм на 2.