Самостійна робота «Бібліографія та анотація» з української мови для 10 класу

Б. стислий переказ змісту книжки

Стислий переказ змісту є частиною анотації. Місце й рік видруку, назва видавництва та обсяг належать до вихідних даних.

А. узагальнена характеристика книжки з ознаками, які можуть зацікавити читача; Б. визначення жанру твору й стислі відомості про його зміст; Д. вказівка на адресатів видання

Анотація охоплює визначення жанру та стислі відомості про зміст, узагальнену характеристику й вказівку на адресатів. Наклад, а також прізвища коректорів і художників належать до вихідних даних, а не до анотації.

Б → Г → А → В

За планом спершу називають тип публікації, потім подають стислі відомості про автора, далі стислий зміст твору, а завершує анотацію вказівка на адресата.

1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Б

Рядок з автором, назвою, місцем, видавництвом, роком і обсягом є бібліографічним описом. Речення про коло читачів належить до анотації. Бібліографічний покажчик є довідковою книжкою. Високі показники означають дані про кількість. Світловий покажчик є знаком напрямку, тому не підходить жодному поняттю.

1 — Б, 2 — Г, 3 — В, 4 — Д

Назва жанру разом з темою визначає жанр твору. Згадка про коло читачів є вказівкою на адресата. Опис боротьби повстанців розкриває зміст. Похвала глибині аналізу є оцінкою книжки. Назва видавництва належить до вихідних даних, тому зайва.

В. Анотацію зазвичай розміщують на звороті титульної сторінки, а бібліографію до неї часто вводять.

Анотацію розміщують на звороті титульної сторінки, і до неї дуже часто вводять бібліографію. Вихідні дані вказують ще й на титульній сторінці та на її звороті. Стисла характеристика змісту й вказівка на адресата належать до анотації, а не до бібліографії. Анотація містить жанр, зміст, характеристику й адресата, а не лише вихідні дані.

Г. характеристика ознак, які можуть зацікавити читача

Характеристика ознак, що можуть зацікавити читача, є частиною анотації. Прізвище автора, наклад і імена коректорів належать до вихідних даних.

А. писемна інформація про конкретну книжку із зазначенням вихідних даних; Д. перелік книжок, журналів і статей з певної теми із зазначенням вихідних даних

Бібліографією називають писемну інформацію про конкретну книжку з вихідними даними та перелік літератури з певної теми. Решта варіантів описують анотацію або слово показник.

В → Б → Г → А

За планом спершу обґрунтовують актуальність теми, потім стисло викладають зміст, далі зазначають новизну порівняно з іншими творами, а завершують вказівкою на адресата.

1 — В, 2 — Г, 3 — Б, 4 — А

Автор, назва, місце, видавництво, рік і обсяг однієї книжки становлять її вихідні дані. Два записи про різні книжки утворюють перелік літератури. Речення про читачів, яким розрахований словник, указує на адресата. Похвала глибині аналізу є оцінкою. Напис, що вказує напрямок руху, є значенням слова покажчик і не підходить жодному поняттю.

1 — Д, 2 — Б, 3 — Г, 4 — А

Перелік пластів лексики розкриває зміст словника. Речення про читачів указує на адресата. Слова про історичний роман визначають жанр. Згадка про премію подає відомості про автора. Оцінки книжки серед уривків немає, тому цей складник зайвий.

А. Покажчик може бути довідковою книжкою, а показник означає дані про кількість чого-небудь.

Покажчик може бути довідковою книжкою, як бібліографічний покажчик, а показник означає дані про кількість. Світловий покажчик є знаком напрямку, а не даними про кількість. У виразі про вуглевидобувну галузь потрібне слово показники. Це різні слова з різним значенням.