Які проблеми української шкільної освіти вирішила НУШ

Нова українська школа (НУШ) є реформою загальної середньої освіти, яка стартувала 1 вересня 2018 року з перших класів. Її мета полягає в тому, щоб школа вчила не лише запам’ятовувати, а й застосовувати знання в житті. Нижче розібрано, з якими проблемами старої школи працює реформа, що вже змінилося і які труднощі залишаються.

Концепцію «Нова українська школа» уряд схвалив у грудні 2016 року. Правовою основою реформи стали закон «Про освіту» 2017 року та закон «Про повну загальну середню освіту» 2020 року. Реформу запроваджують поступово, клас за класом.

Після завершення реформи повна загальна середня освіта триватиме 12 років.

Стара школа зосереджувалася на відтворенні матеріалу. Учень міг переказати правило чи параграф, але губився, коли треба було використати знання в незнайомій ситуації. Міжнародне дослідження PISA, у якому Україна вперше взяла участь 2018 року, показало саме цю слабкість. Значна частина п’ятнадцятирічних не досягала базового рівня в математиці, читанні та природничих науках.

Що змінила НУШ. В основі реформи лежить компетентнісний підхід. Державні стандарти описують не перелік тем, а очікувані результати, тобто що учень має вміти робити. Математика стала ближчою до реальних задач, наприклад розрахунку бюджету чи площі кімнати. На уроках мови більше уваги приділяють розумінню тексту й аргументації.

Бал у журналі часто ставав покаранням, а не інформацією для учня. Діти боялися помилитися, а батьки бачили лише цифру без пояснення, що саме не вдається.

Що змінила НУШ. У початковій школі запровадили формувальне оцінювання. Учитель описує, що дитина вже вміє і над чим варто попрацювати. Помилку розглядають як частину навчання. Підсумкове оцінювання залишилося, але воно не є єдиним джерелом інформації про поступ. Для самостійної перевірки знань учні можуть використовувати навчальні тести з математики, де результат не впливає на оцінку в журналі.

Традиційний урок будувався навколо пояснення вчителя. Учень слухав і відповідав, коли його викличуть.

Що змінила НУШ. Реформа зробила ставку на діяльнісне навчання. На уроках з’явилися робота в парах і групах, дослідження, проєкти та обговорення. У початковій школі щодня проводять ранкову зустріч, яка допомагає дітям налаштуватися на день і вчитися говорити про свої думки й почуття.

Кожен предмет існував окремо, і діти рідко бачили зв’язок між математикою, природою та мовою.

Що змінила НУШ. У початковій школі з’явився інтегрований курс «Я досліджую світ», що поєднує природничу, суспільну й здоров’язбережувальну галузі. У базовій школі можна викладати інтегровані курси, наприклад «Пізнаємо природу» замість окремих природничих предметів у 5–6 класах.

Учитель мав працювати за жорсткою програмою з точним розподілом годин і мало впливав на те, як навчати.

Що змінила НУШ. Закон «Про освіту» закріпив академічну свободу педагога. Учитель може обирати методи, підручники й послідовність тем у межах стандарту, а школа має право складати власну освітню програму на основі типової. Запровадили також добровільну сертифікацію вчителів, яка дає успішним педагогам доплату.

Класи з рядами парт і старим обладнанням не підходили для групової роботи й досліджень.

Що змінила НУШ. Для перших класів закуповували нові меблі, дидактичні матеріали й техніку. Класи ділять на осередки для навчання, гри та відпочинку. Простір має допомагати рухатися, працювати разом і досліджувати.

Реформа змінила стандарти й підхід, але не всі проблеми зникли.

НУШ розв’язала насамперед проблему підходу. Стандарти орієнтовані на вміння, оцінювання стало підтримкою, а вчитель отримав більше свободи. Проте якість навчання залежить не лише від документів. Їй потрібні підготовлені педагоги, безпечні школи й час, щоб надолужити втрачене за роки пандемії та війни.