Лічилки українською для дітей. Народні лічилки для ігор
Лічилка є коротким римованим віршиком, яким діти чесно обирають ведучого гри. На кого припаде останнє слово, той і «водить». Лічилки належать до українського дитячого фольклору. Їх передавали від старших дітей до молодших, тож та сама лічилка в різних селах звучить трохи по-різному. Нижче зібрано народні лічилки, правила гри й поради, як дібрати лічилку за віком.
Як грати з лічилкою
Діти стають у коло. Ведучий промовляє лічилку й на кожне слово (або склад) по черзі вказує на когось із гравців, не пропускаючи нікого й не змінюючи темпу. На кого припало останнє слово, той водить або виходить із кола, а лічилку повторюють, доки не залишиться один гравець.
Лічилки вчать не лише грати чесно. Дитина тренує пам’ять і вимову, відчуває ритм і рахує, поєднуючи слова з рухом руки.
Народні лічилки
«Ішов кіт»
Найкоротша й найулюбленіша лічилка малюків. Її легко вивчити з першого разу.
Ішов кіт
Через сто воріт.
До кінця дійшов,
Котеня найшов,
Няв!— народна лічилка
«Ходила квочка»
Ходила квочка
Коло кілочка,
Водила діток
Коло кліток.
Квок, квок,
Золотий клубок.— народна лічилка
«Котилася торба»
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі
Хліб-паляниця,
З ким хочеш,
З тим поділися.— народна лічилка
«На камені»
На камені,
На ломені,
Вирвав травку,
Положив на лавку.
Хто видіон,
То той пішов вон.— народна лічилка
«Сидить дід на кілку»
Це старовинна лічилка. «Люлька» означає курильну трубку, «кілок» є дерев’яним кілочком, а «лебедухою» жартома названо бабусю. Якщо незнайомі слова бентежать дитину, поясніть їх перед грою.
Сидить дід на кілку,
Курить люльку з табаку.
А бабуха-лебедуха
Не злюбила того духа.
Дим.— народна лічилка
«Йшов крокодил»
Жартівлива лічилка з чітким фіналом по складах «ви-хо-ди». На кого припаде останній склад, той виходить із кола.
Йшов крокодил,
Люльку курив,
Люлька упала
І написала:
Ви-хо-ди!— народна лічилка
Як дібрати лічилку за віком
- 3–4 роки. Найкоротші лічилки на 4–5 рядків, як «Ішов кіт» чи «Котилася торба». Спершу дорослий промовляє сам, а дитина показує рукою.
- 5–6 років. Лічилки з образами й рахунком, як «Ходила квочка» чи «На камені». Діти вже самі ведуть гру.
- Молодші школярі. Довші й жартівливі тексти з фіналом по складах, як «Йшов крокодил».
Перед грою переконайтеся, що всі розуміють слова й правила, а темп однаковий для кожного гравця. Тоді вибір справді чесний.
Лічилки в хованках і жмурках
Найчастіше лічилкою обирають того, хто шукатиме в хованках чи ловитиме в жмурках. Перед грою визначте межі майданчика й приберіть перешкоди, а поруч не має бути дороги, сходів чи водойми. Малюкам краще гратися там, де їх бачить дорослий. Якщо дитина боїться заплющувати очі, нехай просто прикриє їх долонями.
Часті питання
Що таке лічилка?
Це жанр дитячого фольклору, короткий римований віршик для вибору ведучого в грі. На кого припадає останнє слово, той водить.
З якого віку дітям вчити лічилки?
Приблизно з 3 років, починаючи з найкоротших текстів. У 5–6 років діти вже самі ведуть гру з лічилкою.
Чому одна лічилка має кілька варіантів?
Народні лічилки передавалися усно, тому в різних місцевостях і родинах слова трохи відрізняються. Правильним можна вважати будь-який усталений варіант.
Як зробити вибір чесним?
Промовляти лічилку рівним темпом, показувати на кожного гравця по черзі й нікого не пропускати.
